Питання доступу до безпечної та якісної питної води в Україні залишається одним із ключових викликів національної безпеки, охорони здоров’я та сталого розвитку. Особливо гостро ця проблема проявляється у промислових регіонах, зокрема в Криворізькому басейні, де десятиліттями накопичувалися екологічні ризики, пов’язані з діяльністю гірничо-металургійного комплексу. Воєнні дії в регіоні ще загострили водне питання.

Громадська спілка «Досить труїти Кривий Ріг» вже кілька років приділяє увагу водній безпеці промислового регіону. Наприкінці 2025 року наші фахівці на підставі результатів наших досліджень підготували та надіслали офіційні звернення і пропозиції до органів державної влади. Вважаємо за необхідне привернути увагу до системних проблем у сфері водної політики, а також до пошуку реальних механізмів їх вирішення.

Згідно  даних державного моніторингу, в агломерації Кривий Ріг фіксується стійке погіршення хімічного складу поверхневих та підземних вод, зокрема зростання мінералізації, вмісту хлоридів, сульфатів та сполук жорсткості. Це напряму впливає на якість питної води та здоров’я населення.

Окремої уваги заслуговує ситуація у місті Кривий Ріг та в басейні річки Інгулець. Громадські організації вказують на:

• невирішену проблему скидання високомінералізованих шахтних вод;
• забруднення поверхневих і підземних вод;
• використання води з підвищеним солевмістом для зрошення сільськогосподарських земель;
• ризики засолення ґрунтів і зниження родючості;
• відсутність ефективних рішень щодо повного використання або утилізації зворотних вод.

У зверненні також підкреслюється, що водна стратегія України до 2050 року та чинні нормативні документи потребують оновлення з урахуванням реалій нашого часу: наслідків збройної агресії рф, руйнування Каховської ГЕС, кліматичних змін та зростання техногенного навантаження.

Серед ключових пропозицій громадськості:

• перегляд і оновлення Водної стратегії України;
• запровадження екосистемного та басейнового підходів до управління водними ресурсами;
• посилення контролю за промисловими скидами;
• модернізація очисних споруд і водопровідних мереж;
• створення єдиної і повної інформаційної системи моніторингу якості води;
• впровадження принципу «забруднювач платить».

Минулого тижня ми отримали відповідь від Олени Криворучкіної, заступниці голови екокомітету Верховної Ради. ДТКР вдячні за те, що наші звернення були розглянуті по суті. Для нас важливо пересвідчитись, що підняті нами питання знаходять відгук і стають предметом аналізу з боку державних інституцій. Сподіваємось, що він не стане формальним.

Сам факт реагування на звернення громадськості ми розцінюємо як крок до конструктивного діалогу та ознаку того, що голос громадянського суспільства враховується у формуванні екологічної та водної політики. Ми переконані, що лише через відкриту співпрацю, фахове обговорення та спільну відповідальність можливе вирішення системних проблем водної безпеки, з якими стикаються Кривий Ріг і інші регіони України