Шахтні води Криворізького басейну — це масштабна, хронічна та надзвичайно складна екологічна проблема нашого регіону. Щороку під час видобутку залізної руди з надр відкачуються мільйони кубометрів високомінералізованих (надсолоних) підземних вод.

Тривалий час «традиційним» рішенням для Кривбасу залишався скид цих вод у річку Інгулець в осінньо-зимовий період із наступною промивкою річища навесні. Проте така практика — це фактично перенесення екологічного лиха вниз за течією, що суттєво погіршує якість води для громад, які розташовані нижче, і нищить екосистему річки.

Сьогодні, у зв’язку із загальноєвропейським та глобальним водним стресом (коли дефіцит якісної прісної води стає загрозою національній безпеці), накопичення та скид солоних вод вимагають принципово нових рішень. ДТКР не полишає цю проблему своєю увагою, піднімає її на різних рівнях влади. Проте поки що до вирішення проблеми далеко.

Нова процедура ОВД: що пропонують зараз?

Наразі розпочата чергова процедура Оцінки впливу на довкілля (ОВД) щодо управління шахтними водами. При цьому одне з ключових питань, яке опрацьовується Міжвідомчою робочою групою — забезпечення безперервної роботи насосних комплексів відкачування води з гірничих виробок та врегулювання заборгованості за електроенергію.

Водночас ТОВ «Кривбаспроект» розробило технічне рішення, яке проходить процедуру ОВД: скидання/відведення шахтних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, які є непридатними для господарського чи питного використання.

Задум полягає в тому, щоб «заховати» солону воду під землею та мінімізувати її потрапляння у поверхневі водойми. Це чергове рішення, яке потребує ретельного обговорення. Нагадаємо, серед попередніх варіантів – скидання шахтних вод у Чорне море з побудовою довжелезного трубопроводу через південні родючі землі, а також різні варіанти розбавлення цієї води та скидання в Інгулець. ДТКР наголошує: будь-яке закачування під землю вимагає надзвичайно ретельного геологічного моніторингу, щоб запобігти засоленню сусідніх питних горизонтів та ґрунтів.

Технології майбутнього: чому ми говоримо про опріснення та циркулярну економіку?

ДТКР вже багатьох років вивчає та адвокатує передові світові технології. Шахтна вода — це не просто «відхід», це технологічний ресурс.

Зараз у світі змінюється парадигма поводження із солоними та стічними водами:

1. Опріснення та зворотний осмос (RO): сучасні технології дозволяють розділяти солону воду на прісну та концентрований розсіл. Якщо раніше зворотний осмос вимагав гігантських витрат енергії (2,5–6 кВт·год/м³), то сьогодні науковці пропонують багатостадійні термодинамічні конфігурації (наприклад, LSRRO та OARO). Вони дозволяють знизити енерговитрати й вилучати з води максимальний об’єм прісної води.
2. Перетворення ропи на ресурси (Циркулярна економіка): концентрований соляний розчин, який залишається після опріснення, у світі вже не вважають «відходом». За допомогою мембранного розділення та іонного обміну з нього можна вилучати цінні мінерали — магній, бром, літій та промислову сіль.

3. Інноваційні фізичні методи: досліджуються й нестандартні підходи, такі як використання природних температурних градієнтів та конденсаційні системи (подібно до принципів роботи конденсаційних теплообмінників без створення важкого концентрованого скиду).

Ми свідомі того, що проблему, яка не вирішувалась багато років, дуже важко вирішити зараз, у воєнні часи. Адже все впирається не тільки у фінансування, але й у суто безпекові питання. Проте думати, шукати рішення, порівнювати їх ефективність, екологічність та сталість можна й зараз. Тим більше, що безпечність існуючої системи відведення шахтних вод, яка прокладена містом, а також стан ставка-накопичувача викликає дуже великі побоювання.

Позиція ДТКР: якою має бути стратегія?

Україна та Криворізька агломерація зокрема не можуть жити за застарілими лекалами 1970-х років. Кліматична криза, виснаження річок, нові екологічні та безпекові виклики змушують водоканали й промисловість переходити від принципу «реагувати на наслідки» до принципу «попереджати та відновлювати».

 Вимоги ДТКР під час процедури ОВД та формування державної політики:

• Прозорість і науковий контроль: проєкт відведення шахтних вод у підземні горизонти повинен мати беззаперечні докази безпеки для питних водоносних шарів.
• Орієнтир на переробку: держава та промислові гіганти Кривого Рогу мають інвестувати у будівництво сучасних дослідницьких і промислових установок опріснення та вилучення корисних солей з шахтних вод, шукати шляхи їх подальшого використання.
•  Збереження Інгульця: кінцевою метою має бути повна відмова від періодичних скидів високомінералізованих вод у річкову систему. Тим більше, коли ця річка є джерелом питного водопостачання та зрошення родючих земель.

Ми чекаємо на публікацію чергового звіту з ОВД, будемо аналізувати матеріали і закликаємо науковців та небайдужих мешканців долучатися, брати участь у громадських слуханнях. Про терміни їх проведення повідомимо – слідкуйте за ресурсами ДТКР. Це шлях до захисту прав мешканців Криворіжжя та всього басейну Інгульця на безпечне довкілля та якісну воду.