Коли ми говоримо про наслідки війни, першими перед очима постають зруйновані будинки, випалена земля та розбита техніка. Проте є ворог, про якого мало хто замислюється, бо ми його не бачимо.  Але вдихаємо щодня. Це забруднене атмосферне повітря. Вибухи ракет, пожежі на нафтобазах, палаючі ліси та знищені заводи щомиті викидають у небо тони небезпечних речовин.

Фахівці ГС ДТКР вже багато років проводять громадський моніторинг стану атмосферного повітря в промисловій агломерації Кривий Ріг. Стежимо ми і за результатами державного моніторингу, що спирається на точні наукові дані від наземних станцій спостережень та космічні дослідженн. Ретроспективний аналіз дозволяє оцінити вплив воєнних дій, обстрілів територій України на якість повітря, яким дихають люди, а відповідно – на їх здоров’я. 

Нещодавно науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УГМІ) опублікували масштабний Оціночний звіт про наслідки повномасштабного вторгнення для якості атмосферного повітря в Україні (2022–2026 рр.). На основі супутникових знімків та даних наземних постів моніторингу вони детально розібрали, як чотири роки бойових дій змінили небо над нашою країною. Ми вивчили цей науковий документ і сьогодні  представляємо вам його висновки простою мовою.

«За чотири роки (24.02.2022–24.02.2026) повномасштабного російського вторгнення Україна зазнала безпрецендентного у новітній історії впливу на економічні, соціальні та екологічні процеси. Тисячі ракетних і дронових ударів, руйнування промислових підприємств, знищення міст, переміщення населення, екосистемні пожежі внаслідок обстрілів – усі ці та численні інші процеси мають безпосередній вплив на стан атмосферного повітря». Як свідчать науковці, оцінювання впливу війни на якість атмосферного повітря є значно складнішим завданням, ніж традиційний аналіз забруднення мирного часу, оскільки потребує врахування одночасної дії багатьох змінних факторів. Додатковою проблемою стала втрата частини постів моніторингу, особливо з наближенням до лінії фронту. Супутникове зондування забезпечує значне просторове покриття, однак має обмежену чутливість до окремих змін концентрацій та залежить від хмарності. 

Найхарактернішим і найбільш поширеним наслідком війни є високі рівні забруднення повітря  після ракетних і дронових атак. У середньому після кожного такого удару приземні концентрації забруднювачів короткостроково зростають на 100–300% відносно рівня до удару, а в окремих екстремальних випадках — більш ніж на 1000%. Водночас частота фіксації таких подій наземними системами моніторингу є низькою. Це пов’язано з швидким розсіюванням забруднювальних речовин та точковим характером вимірювань на стаціонарних постах спостережень. Слід при цьому  мати на увазі, що війна призвела до зупинки роботи або зниження продуктивності промислових підприємств, а отже – до зменшення викидів. Блекаути спричиняють зростання використання генераторів, а переміщення населення може зменшувати викиди від автотранспорту в окремих містах, проте там формуються нові, зумовлені воєнними діями, джерела забруднення. 

Вчені підкреслюють потенційно оманливий характер зниження рівнів забруднення у окремих промислових містах. Потужні короткотривалі викиди, що виникають внаслідок ракетних ударів і призводять до руйнування підприємств, можуть мати суттєвіший негативний вплив на здоров’я населення, ніж багаторічні регулярні, проте контрольовані, викиди від роботи цих підприємств. 

Серед основних воєнно-обумовлених причин, що сприяють зростанню концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, є: 

• ракетні та дронові удари, вибухи внаслідок диверсій; 
• екосистемні пожежі після обстрілів; 
• ураження військової техніки та інших об’єктів в безпосередній зоні ведення активних бойових дій;
• зміна у використанні типів палива; 
• зростання викидів автотранспорту у місцях, куди відбулося внутрішнє переміщення населення; 
• робота генераторів під час вимкнення електроенергії; 
• зростання викидів від роботи військової техніки поблизу лінії фронту та ін. 

У той же час спостерігаються процеси, що призводять до зменшення викидів забруднювальних речовин, зокрема: 

• зупинка в роботі та знищення промислових підприємств; 
• зменшення викидів автотранспорту внаслідок виїзду населення; 
• зменшення сезонного спалювання рослинних решток на полях внаслідок посилення відповідальності; 
• тимчасова вимушена зупинка виробничих процесів під час блекаутів. 

Більшість із перелічених процесів відбуваються одночасно. Отже, довготривалі ефекти воєнних дій на якість атмосферного повітря вкрай складні для аналізу і неоднорідні за впливом. 

Дослідження якості атмосферного повітря за даними наземного моніторингу мережі гідрометеорологічних станцій показало локальність змін забруднення за період повномасштабного російського вторгнення, залежність від економічної ролі міст й наявної промисловості, віддаленості від лінії фронту та відмінність у тенденціях для різних хімічних складових. При цьому зміни фіксуються по всій країні: у Слов’янську й Краматорську, Херсоні й Харкові, Києві, Запоріжжі й Кривому Розі, Луцьку, Львові та Ужгороді.

На основі досліджених тенденцій рівнів приземного забруднення атмосфери можна виокремити три основні довготривалі ефекти воєнних дій: 

1. зростання забруднення атмосферного повітря у прифронтових містах, безпосередньо пов’язаного із активними воєнними діями; 
2. зменшення середніх рівнів забруднення у великих промислових містах переважно внаслідок руйнування підприємств; 
3. перерозподіл у концентраціях забруднювальних речовин у тилових містах.

1. Чорний дим війни: пожежі на промислових об’єктах та нафтобазах

Атаки на критичну інфраструктуру — це не лише енергетична криза, а й локальні екологічні катастрофи.

• Що каже звіт: у моменти ударів по нафтобазах або великих промислових підприємствах у повітря одноразово викидається така кількість сажі, різних газів та специфічних токсинів, яка в мирний час могла б накопичуватися місяцями.
• Чому це небезпечно: ці хмари брудного повітря розносяться вітром на десятки й сотні кілометрів. Вони містять канцерогени та дрібнодисперсний пил (PM2.5), який проникає глибоко в легені людини та може викликати загострення серцево-судинних і хронічних захворювань.

2. Лісові пожежі та випалена земля

Схід та Південь України за роки війни перетворилися на зону суцільних пожеж, спричинених обстрілами. Лінія бойових дій чітко видна на мапах просторового розподілу теплових аномалій.

• Що каже звіт: тисячі гектарів лісів, заповідних зон та полів згоріли через бойові дії. Пожежі на лінії фронту палають днями й тижнями, оскільки рятувальники не мають до них доступу через обстріли та мінування.
• Чому це небезпечно: ліси — це природні фільтри, які поглинають вуглекислий газ і затримують пил. Їхнє знищення створює подвійний ефект: спочатку сама пожежа масивно забруднює повітря, а потім регіон втрачає свій «зелений щит», що погіршує якість повітря в довгостроковій перспективі.

3. Токсичний пил від руйнувань

Кожен зруйнований будинок, міст чи завод після вибуху перетворюється на пил.

• Що каже звіт: забруднення атмосфери відбувається не лише в момент вибуху. Тони змішаних відходів руйнувань, що залишаються на місці прильотів, містять дрібні частинки бетону, цегли, а часто й небезпечного азбесту чи залишків порохових газів.
• Чому це небезпечно: під час сухих та вітряних періодів цей токсичний пил знову й знову піднімається у повітря, створюючи смог навколо зруйнованих міст та селищ.

Громадські організації, в тому числі учасники ДТУ, наукові установи та екологічні державні органи проводять моніторинг, відстежують тенденції на локальному рівні. Фіксуються тимчасові, але критичні стрибки забруднення повітря під час обстрілів та масштабних пожеж. Війна створює величезний «кліматичний та екологічний борг», який Україні доведеться віддавати та лікувати роками.

Як захистити себе та адаптуватися сьогодні?

Оціночний звіт науковців містить важливе резюме як для політиків, так і для звичайних громадян. Повністю очистити повітря прямо зараз, поки триває війна, неможливо, але ми можемо мінімізувати шкоду для свого здоров’я:

1. Стежте за результатами моніторингу: користуйтеся станціями громадського моніторингу та офіційними застосунками, дослухайтесь до рекомендацій. Якщо ви бачите повідомлення про смог або чуєте незвичний запах після обстрілу — зачиняйте вікна.
2. Очищення вдома: за можливості використовуйте кімнатні очищувачі повітря з HEPA-фільтрами та робіть частіше вологе прибирання, щоб змити токсичний пил руйнувань.
3. Фіксація злочинів: громадські дослідники та державні органи продовжують збирати дані про екологічні злочини рф проти українського довкілля. Ці матеріали стануть основою для майбутніх міжнародних судів та репарацій.

Повний аналіз короткотривалих наслідків та довготривалих ефектів воєнних дій для атмосфери України ви можете знайти у першоджерелі: Читати Оціночний звіт УГМІ.

Чисте повітря — це наше право і наше здоров’я. Підписуйтеся на ресурси ГС ДТКР, щоб першими дізнаватися про екологічний стан вашого регіону та підтримувати зелене відновлення України!

Стаття підготовлена експертами Громадської спілки “Досить труїти Кривий Ріг” у межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Уряду Норвегії (Norad) та Уряду Швеції (Sida).

Позиції, викладені в тексті статті, не обов’язково відображають офіційну позицію Міжнародного фондов “Відродження”, Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії чи Уряду Швеції.