Руйнування об’єктів та систем життєзабезпечення – акт тероризму російських агресорів, спрямований проти мирних мешканців. До таких об’єктів належать і гідротехнічні споруди на р. Інгулець. Ці дії є прямим порушенням частини 3 статті 35 І Протоколу до Женевської конвенції, згідно якої “Заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу”; статті 48, Основна норма: «Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об’єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні та воєнні об’єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об’єктів»; статті 54 (Захист об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення) та статті 56 (захист установок і споруд, що містять небезпечні сили).

Удари ворога цілеспрямовано руйнують системи водопостачання і каналізації, енерго- та теплозабезпечення по всій Україні. Це є проявами тероризму відповідно до визначення, встановленого статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (далі – Закон): тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом … залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей. Конкретним проявом тероризму, як загальної діяльності, є терористичний акт – злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України (стаття 1 Закону).

Головна екологиня «Досить труїти Кривий Ріг», Анна Амбросова, підготувала фаховий матеріал про наслідки шкоди для довкілля від таких злочинних дій росії на прикладі ракетного удару по гідроспоруді у Кривому Розі.

В середині вересня три дні поспіль російські війська наносили ракетні удари по дамбі, яка стримує води Карачунівського водосховища. Воно є джерелом питного водопостачання для частини промислової агломерації Кривий Ріг. Значні запаси води – цінного ресурсу – були втрачені внаслідок руйнування шлюзів.
Ця вода з витратою близько 100 м3/с (звична витрата води в Інгульці близько 10 м3/с) ринула по руслу, внаслідок чого рівень води у річці піднявся на 1-2 метри. Вона вийшла з берегів і затопила значні території в середмісті Кривого Рогу. Спочатку органи влади повідомили про трохи більше сотні постраждалих домоволодінь, згодом з’ясувалося, що їх було близько 280.

Потік води з шаленою швидкістю виривався з водосховища, захоплюючи із собою риб та річкової рослинності. Вони бились у вирвах, забивались об опори мостів, а згодом, коли вода зійшла, залишились на берегах і загинули. Це може негативно вплинути на флору та фауну як водосховища, так і самої річки нижче за течією.

Для якнайшвидшої ліквідації наслідків ракетних ударів використали залізисті кварцити, заскладовані в найближчих відвалах. Це призвело до зміни кольору річки, що збентежило містян.
Місцева влада вчасно не проінформувала населення про причини цього явища. Задля зменшення напруги у суспільстві та отримання достовірної інформації про стан водних ресурсів, представники ГС “Досить труїти Кривий Ріг” відібрали проби води та проаналізувала їх за допомогою тест-систем.

Відповідно до класифікації екологічної якості води, всі проби показали добру або посередню якість. Підвищені концентрації нітритів та фосфатів можна пов’язати з тим, що були затоплені городи та вигрібні ями приватного сектору. Вміст розчиненого заліза та важких металів у воді виявився в межах норми, а от зважених речовин було досить багато. Враховуючи колір води та згодом оприлюднену інформацію, що саме використали для укріплення тіла греблі, ми припустили, що концентрація заліза загального перевищує допустимі норми. Що і виявили лабораторні дослідження, проведені офіційними органами згодом.
Нажаль, повні результати аналізів, виконаних в атестованих лабораторіях, залишились невідомі широкому загалу. Таким чином, були порушені права громадян на доступ до екологічної інформації.

Ракетні удари і подальший розлив річки наочно продемонстрували результати недотримання владою вимог природоохоронного законодавства та відсутності належного контролю з боку відповідних органів. А саме недотримання меж прибережних захисних смуг. Згідно ст. 60 Земельного кодексу України, для середньої річки Інгулець вона складає 50 м. Відповідно п. 2 ст. 61 у прибережних захисних смугах уздовж річок забороняється, серед іншого, розорювання земель, садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; будівництво будь-яких споруд, у тому числі гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. У Кривому Розі затопленими опинились саме обійстя та споруди, що знаходяться впритул до річки. А течією неслись сміття, мотлох, неприбраний очерет та інші відходи. Утворилися цілі острови, які чіплялися за опори мостів, разом зі значною течією навіть знесли один з них. Утворювали запруди і потім залишились гнити, коли вода спала. Весь цей “скарб” накопичувався на берегах річки в середмісті або на територіях приватних забудов роками. Міська влада роками не приділяла уваги розчищенню берегів, видаленню зайвої рослинності. Надзвичайна подія продемонструвала все це наочно.

В наступні два дні росія нанесла ще два ракетних удари по гідротехнічній споруді. Річкою сходили ще дві призми червоної води з приблизно такими показниками якості.

Ракетний удар російських військ лише по одній гідроспоруді призвів до низки наслідків, які можуть вплинути не лише на населення Кривого Рогу. Нижче за течією води річки живлять Інгулецьку зрошувальну систему. Отже, підвищення концентрацій забруднюючих речовин в Інгульці негативно впливає на сільськогосподарські землі Херсонської області, тому й її мешканці відчують наслідки.

Втрачені суттєві запаси прісної води для водопостачання великого міста, пошкоджена система водозабору. Це вплинуло в тому числі на якість питної води, що згодом мешканці міста відчули у своїх оселях. Крім того, у Карачунівському водосховищі накопичувались води Дніпра, які використовуються для промивання русла Інгульця після скидання шахтних вод. Витрати води розраховані, а певні підприємства сплачували державі кошти за них. Ракетний удар призвів до непрогнозованої втрати природних ресурсів, отже збитки за це є відповідальністю російської федерації.

Наслідки ракетного удару показали наочно всі проблеми, які існували вже довгий час. Гідротехнічні споруди давно знаходились в аварійному стані і потребували ремонту. Влада міста в умовах війни не була готова до ліквідації наслідків їх руйнування. І хоча катастрофі вдалося запобігти, а прорив досить швидко закрити, вочевидь, необхідно було заздалегідь передбачити можливість таких подій у військовий час та визначити, чим і як ліквідовувати їх наслідки з найменшою шкодою для довкілля.

Наступна проблема, що стала наочною – захаращення берегів річки, недотримання меж прибережної захисної смуги та нераціональні побутові звички окремих містян. Серед природоохоронних заходів, передбачених міською та обласною екологічними програмами, обов’язково мають бути розчищення берегів від сміття та зайвої рослинності, особливо відмерлої Фінансування цих заходів має відбуватися з обласного екологічного фонду. Адже ми бачимо нераціональні витрати з нього, коли рік у рік на тих самих річках проводяться роботи, які, вочевидь, не мають позитивного тривалого ефекту. А проблеми інших річок, в тому числі у межах міст, не вирішуються через брак фінансування в тому числі. Крім того, міська влада має припинити практику надання ділянок під забудову, влаштування гаражів, мийок транспортних засобів та іншого у межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

В умовах військової агресії, ракетних ударів, коли люди напружені, збентежені, налякані, влада має також турбуватися про психічний стан містян та вчасно інформувати про загрози або їх відсутність. У цьому конкретному випадку вчасна комунікація, відбір та аналіз проб в лабораторіях різної підпорядкованості та оприлюднення їх результатів значно послабили б напругу у суспільстві. Криваво-червоний колір річки налякав багатьох. А судячи з кількості ЗМІ, які хотіли отримати інформацію про результати досліджень, що виконувались громадською організацією, вони б радо надали свої майданчики для оприлюднення офіційної інформації з цього приводу від органів влади та заспокоїли містян.

Список використаної літератури
Закон України «Про боротьбу з тероризмом» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text
Кримінальний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707
Водний Кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#n731
Земельний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text
Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. А.В. Гриценко, О.Г. Васенко та ін. – Х., УкрНДІЕП. – 2012.- 37с.
Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/search_articles.php?id=13332

Стаття виготовлена в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього відео і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГС «Досить труїти Кривий Ріг».