Нещодавно у Швейцарії представили Національний план відновлення України після війни . Його важливою складовою стала Екологічна частина. Суть плану полягає не лише у відновленні зруйнованих росією об’єктів та інфраструктури, а й у побудові нової країни. І «зелена» політика грає важливу роль у цьому процесі. Розділ «Екологічна безпека» у Плані відновлення країни передбачає впровадження європейських екологічних норм, зменшення промислового забруднення, розвиток систем моніторингу довкілля та багато інших корисних ідей. Екперти «ДТКР» працювали над обговоренням та розробкою пропозицій до цього документу разом з іншими експертами з громадськості та органів влади у робочій групі зі створення Екологічної частини Плану.

У проекті є ідея, яку «ДТКР» зокрема подавали до Нацради з відновлення України – розробка єдиної системи з екологічною інформацією, якою зможуть користуватися громадяни. Вся  інформація про стан повітря, води та ґрунтів має бути відкрита і  доступна на одному зручному ресурсі.

Розділ “Екологічна безпека” Плану  відновлення України містить кроки, на необхідності яких вже декілька років наголошували «Досить труїти Кривий Ріг»

Неодноразово раніше наші експерти надавали свої пропозиції та звернення до різних держорганів та проектів законів. Далі про них більше.

У Плані закріпили впровадження системи страхування екологічно небезпечної діяльності для відшкодування шкоди, нанесеної довкіллю та здоров’ю людей. Також передбачена реалізація принципу «забруднювач платить». Є і оновлення переліку заходів, які вважаються природоохоронними, та наближення його до норм ЄС. Цей список регламентує діяльність та проекти, на які органи влади можуть витрачати кошти «екологічного фонду». За попереднім планом його мають затвердити вже у 2022 р. та ввести у дію у 2023-му. Важливо, які саме заходи увійдуть до цього переліку.

Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) у роботі підприємств-забруднювачів, видача інтегрованого дозволу. Ще одні необхідні зміни, на яких ми наголошуємо вже декілька років. У Нацплані відновлення закріпили введення цих норм. Закон про інтегрований дозвіл  мають прийняти до кінця 2022 р. У наступні два роки планують розроблення нормативних актів з НДТМ. А впровадження – у 2026 р.

Одним з важливих принципів є посилення кримінальної та адміністративної відповідальності за шкоду, нанесену довкіллю. Необхідно також розробити нормативно-правові акти для реалізації такої відповідальності. Що теж передбачено у екологічній частині Плану.

Створення Реєстру процедур стратегічної екологічної оцінки. СЕО планів і програм –  важливий процес екологічної оцінки змін у плануванні та містобудуванні, яка забезпечує участь громадськості у прийнятті рішень. Необхідний зручний ресурс, де можливо буде відслідковувати проходження процедур, строки обговорень та вивчати вплив  запропонованих змін на довкілля.

В цілому у Плані ідеї висловлені вірні, багато залежатиме від їх реалізації. Проте і є речі, які трохи насторожують 

Наприклад, у документі передбачена переробка відходів, які утворилися внаслідок бойових дій. Проте одразу ж мова йде і про захоронення, що вже дає лазівку. А захоронення великої кількості відходів – це додаткове забруднення природного середовища та, вочевидь, втрати сільськогосподарських земель.

Багато уваги приділено лісам, що важливе. Але на жаль, мало уваги степовій зоні, хоча майже половина країни знаходиться саме в ній, і постраждалі від бойових дій південні області – в тому числі. Мало приділено уваги природно-заповідним фондам. Позитивно, що у план включена адаптація та прийняття закону «Про Смарагдову мережу», згадані окремі ПЗФ. Проте, наприклад, знов не планується винесення меж територій в натурі. А це вже зараз ускладнює процес оцінки завданої шкоди. Крім того, є побоювання, що кошти вкладатимуться у 10 зразкових об’єктів задля створення красивої картинки звітності, а інші коштовні території залишаться поза увагою та фінансуванням. 

Важливий крок – впровадження поняття екосистемних послуг: розробка механізмів запланована на 2022 рік, а створення закону з екосистемних послуг (наразі в українському законодавстві це поняття відсутнє) до 2026 р. Тобто підзаконні акти заплановані раніше, ніж сам закон.

Пропонуються і зміни у процедурі оцінки впливу на довкілля. Зокрема, спростити процедуру для всіх учасників, скоротити термін видачі дозволу, спростити процес публічної консультації. Поки що мало зрозуміла суть змін, проте втілити їх можна як завгодно. А процедура ОВД на час військового стану вже зазнала змін. Були навіть ідеї проводити її за декларативним принципом без участі громадськості, що не є позитивним.

На жаль, у документі чітко помітні ідеї, які просувало й раніше під час реформування та створення законопроектів промислове лобі. Або створення екологічної системи моніторингу за окремими компонентами довкілля, а після інтеграція їх між собою та з іншими управлінськими системами. Хоча наразі єдиної автоматизованої системи моніторингу довкілля в нашій країні не існує і логічно було б створити єдиний механізм.

Проте це проект і наскрізна лінія в ньому – це шлях до зменшення промислового забруднення, імплементації екологічних європейських норм, відбудова зруйнованих підприємств за «безпечним» принципом, створення законодавчої бази для захисту довкілля та відшкодування шкоди, нанесеної забрудненням. Багато що буде залежати від реалізації та нашої спільної участі в цьому. Передбачена у Екологічній частині і розробка спеціальних методологій оцінки шкоди, яку нанесла російська агресія бойовими діями. Під час презентації Нацплану прем’єр-міністр України Денис Шмигаль також говорив про те, що основним фінансовим джерелом для відновлення країни мають стати конфісковані активи росії та російських олігархів. 

На сайті Міндовкілля повідомляють, що зараз приймаються пропозиції та доповнення до проекту. Тому працюємо далі і віримо у перемогу України та наближаємо її.