Анна Амбросова взяла участь в онлайн-конференції регіонального обговорення реформ у сфері захисту довкілля «На шляху до Вільнюса». Цей етап проводиться для підготовки до Ukraine Reform Conference (URC) – міжнародне обговорення процесу реформ в Україні.

Представники екологічних громадських організацій висловились про найгостріші проблеми в регіонах та Україні, надали свої рекомендації.

ДТКР наголошувала на основних питаннях промислових міст, зокрема Кривого Рогу. Анна Амбросова відзначила, що в державі за весь час незалежності не зробили дослідження реального впливу викидів промислових підприємств на здоров’я людини. Не передбачені компенсації для мешканців промислових регіонів.

Механізм отримання дозволів на викиди непрозорий і корупційний. Відсутній дієвий механізм перевірок дотримання екологічного законодавства.

Кримінальний кодекс містить декларативні формулювання, які не направлені на притягнення до відповідальності порушників у сфері захисту довкілля. Наприклад, відсутня відповідальність за необґрунтоване перенесення строків еко-модернізацій. А розділ про злочини проти довкілля містить декларативні норми, а іноді й формулювання , які ускладнюють процес покарання. За нашим дослідженням за 2018 рік та початок 2019 жодного порушника не покарали за такі злочини.

Наголосили й на відсутності ефективної системи моніторингу якості атмосферного повітря, несправедливому розподіленні екологічного податку, плати за користування надрами.

Надали такі рекомендації.

• Продовжити адаптацію українського законодавства до директив ЄС.
• Внести зміни до Кримінального кодексу (ККУ) в розділ злочинів проти довкілля. Прибрати декларативні частини статей. Вилучити формулювання «якщо це спричинило загибель людей чи спричинило значне екологічне забруднення та призвело до тяжких наслідків», яка унеможливлює відкриття справ.
• Усунути прогалини в сфері охорони довкілля від шуму, вібрацій та шкідливих видів випромінювання, без створення додаткової кримінально-правової норми.
• Внести зміни в ККУ для узгодження санкцій спеціальних норм розділу VIII «Злочини проти довкілля» (ст.ст.239, 241–243, 253 КК України) із санкцією загальної норми (ст. 236 КК України).
• На законодавчому рівні впровадити компенсаційні заходи мешканцям промислових міст для відновлення здоров’я. Це могло б бути медичне страхування для оплати лікування захворювань, спричинених забрудненням. Затвердити офіційно перелік таких хвороб. Впровадити програму для оздоровлення населення.
• Створити дієвий контролюючий орган у сфері охорони довкілля.
• Спрямувати частину податку на користування надрами (80%) до місцевого бюджету на покращення довкілля та оздоровлення мешканців.

Говорили й про специфічну для Кривого Рогу проблему – скидання у водойми високо мінералізованих шахтних вод. Вона є і в інших містах України, де ведеться видобуток корисних копалин закритим чи відкритим способом.

Зараз річка Інгулець через щорічне скидання у неї високо мінералізованих шахтних вод перетворилась майже на зливну канаву. Вона втрачає функції природного водотоку. Річку використовують, як джерело для зрошення полів у Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській області, та – питного водопостачання Миколаєва.

Осолонцювання знижує родючість земель. Така вода стає непридатною для питного споживання. Надсолоний скид розбавляють водою Карачунівського водосховища, що ставить під загрозу під загрозу водопостачання у Кривому Розі.

Містом прокладені труби, якими транспортуються шахтні води. Часто комунікації зношені і проривають. Вода забруднює землю та знищує рослинність навколо.

• В законодавстві не прописані механізми поводження з водами. Окрім обіцянок від промислових підприємств жодних дій щодо модернізації цієї системи – немає.
• Проблема потребує наукових досліджень та практичних змін у системі поводження з шахтними водами.
• В країні відсутній контроль підприємств, які мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами та їх переробку.
• Необхідно терміново створити потужності для переробки та утилізації таких відходів. Потрібно законодавче врегулювання вторинного використання промислових відходів та система заохочення підприємств використовувати пусті породи для засипання відпрацьованих кар’єрів, будівництва доріг.

Учасники обговорення розглянули низку інших проблем, в тому числі не обійшли увагою об’єднання Міністерства екології та Міністерства енергетики. В більшості сходились у думці, що новоутворене відомство показало неефективність роботи. І в першу чергу, постраждали екологічні рішення.

Більшість учасників говорили про розподілення екологічного податку між центральним та місцевим бюджетом, проблему перенесення строків екомодернізацій. В рекомендації долучили проводити екологічні реформи з ухилом на зміни щодо децентралізації.

Рекомендації опрацюють та підготують до презентації на Ukraine Reform Conference (URC), яка планується у Вільнюсі у 2020 році.