Тема: «Зміни довкіллєвого законодавства під час війни»

Перед Україною стоять безпрецедентні в сучасній історії задачі: знайти баланс між безпекою, євроінтеграційними вимогами, загрозами та подоланням нищівної шкодою для довкілля, що створює російська війна, плануванням зеленого відновлення та беззаперечним урахуванням екологічних проблем, які існували до повномасштабної війни. І всі ці виклики мають долатися з безумовним дотриманням демократичних стандартів і принципів. Так, Україна щодня платить високу ціну за свободу, і водночас нам потрібно зберігати природу, інтегруватися в екологічні стандарти ЄС та не допустити відкату демократичних процедур.

З огляду на тему мого докладу: «Зміни екологічного законодавства під час війни», виділю декілька ключових, на наш погляд змін довкіллєвого законодавства, що відбулися під час війни, це:

• зміни до процедури ОВД;
• державна цільова програма моніторингу довкілля;
• реалізація Global Methane Plege;
• реформа у сфері відходів;
• запуск сервісу «Екозагроза»;
• впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу;
• індекс якості повітря;
• посилення адміністративних санкцій за завдання шкоди довкіллю.

1. Процедура ОВД ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»

Під час війни Міндовкіллям продовжено цифровізацію процедури оцінки впливу з метою спростити, покращити інструменти процедури. Але на практиці такі зміни, навпаки ускладнили пошук регіональних процедур ОВД та можливості в їх участі, про що наша організація неодноразово наголошувала тоді ще діючому Міндовкіллю.

Також як позитивний крок під час війни скорочені строки процедур, запроваджені онлайн-слухання, що з одного боку зменшує корупційні ризики, робить систему більш прозорою, наближає процедуру до стандартів ЄС.

Але одночасно строк обговорення в процедурі ОВД скорочено з 20 до 12 робочих днів; інші етапи також прискорені (оприлюднення результатів — 3 робочі дні, внесення даних до реєстру — 1 робочий день). У поєднанні з електронністю це дає переваги для інвестора, але зменшує час, який мають громадські активісти і місцеві мешканці на опрацювання експертних висновків.

Скорочення строків і більше «цифрових» процедур без належної підтримки громад доступу до документів, локальних консультацій, технічної допомоги фактично робить участь формальною і може погіршити відповідність європейським стандартам участі громадськості в прийнятті екологічних рішень.

Закон прямо звільняє від ОВД діяльність, що спрямована виключно на оборону, ліквідацію надзвичайних ситуацій та відновлення, за критеріями Кабміну. Це логічно з точки зору швидкості, але вже стає широкою лазівкою для проєктів з довготривалим екологічним впливом.

Навколо процедури ОВД завжди точаться баталії між представниками влади, бізнесу та громадськості. З одного боку цей Закон закриває вимоги Угоди про Асоціацію з ЄС та наближає наше законодавство до європейського, адже він забезпечує активну участь громадськості в прийнятті екологічних рішень і, таким чином, є корисним для громадськості. З іншого боку, доступ до екологічної інформації обмежує маніпуляції бізнесу і ламає схеми, які раніше допомагали економити, що, звісно, незадовільняє «не свідомий» бізнес, та, в свою чергу, спонукає їх лобіювати зміни в процедурі ОВД, які б значно обмежили можливості приймати участь в прийнятті екологічних рішень. Та ще з іншого, на жаль, і ми про це неодноразово заявляли, процедура ОВД є предметом торгів. І не дивлячись на те, що процедура для нашої країни нова, але вже встигла обрости корупційними схемами, які хочуть активно використовувати несвідомі бізнесмени, а несвідомі держслужбовці не проти їх підтримувати.  Саме тому, ГС ДТКР разом з коаліцією Досить труїти Україну ще на етапі розгляду законопроекту № 8410 надали зауваження та пропозиції, частина з яких була прийнята Міндовкіллям. Маємо сподівання, що ухвалені зміни сприятимуть реалізації права громадян на отримання екологічної інформації та права на участь в прийнятті екологічних рішень.

2. Концепція державної цільової програми моніторингу довкілля

Уряд під час повномасштабного вторгнення схвалив концепцію реформи моніторингу: сучасне обладнання, єдина мережа, IT-системи, відновлення станцій після війни. Це стратегічний крок для контролю стану довкілля, здобуття достовірної екологічної інформації в реальному часі. В той же час, програма не має достатнього фінансування, а головне — вона не інтегрує дані громадських станцій, хоча держава активно використовує дані громадського моніторингу, зокрема й в спостереженні за якістю повітря. Досить труїти Україну наполягають в адвокації на цю тематику, що дані громадських станцій потрібно визнавати офіційними. Це підвищить прозорість і дозволить швидше реагувати на екологічні загрози.

3. Реалізація Global Methane Pledge

Україна приєдналася до глобальної ініціативи зі скорочення викидів метану та ухвалила план дій. Передбачено правила компостування, регламенти для відновлюваного палива, скорочення витоків метану у видобутку газу й нафти. Це важливий крок у боротьбі зі змінами клімату.

Але, на наш погляд, плани майже не зачіпають рівень міст. Органічні відходи часто спалюють, що погіршує якість повітря.

4. Реформа у сфері відходів (ЗУ «Про управління відходами»)

У 2023 році прийняті нові правила: типові договори на управління побутовими відходами, механізм припинення статусу відходів для металобрухту, скла тощо. Це поступ до циркулярної економіки і безумовно є позитивним кроком з наближення до стандартів ЄС та євроінтеграційними нормами. Однак, з зрозумілих причин, реформа впроваджується повільно. Відсутнє широке роздільне збирання, бракує інфраструктури, громади перевантажені полігонами.

5. Сервіс «ЕкоЗагроза»

Новий електронний інструмент дозволяє громадянам фіксувати екологічні злочини війни, а Держекоінспекції — верифікувати і рахувати збитки. Такі впровадження є важливими для майбутніх міжнародних позовів проти російського агресора.

Але на практиці виникають проблеми:

• Не всі громади мають інтернет-доступ або технічну можливість користуватися цифровими реєстрами — тому «електронний доступ» не завжди може замінитои реальні публічні консультації.
• Документально зафіксовані 30 робочих днів на верифікацію «ЕкоЗагроза» звернення і місяць на розрахунок збитків — цього часу може бути замало для швидкого реагування на гострі екологічні загрози, або навпаки — забагато в умовах, коли оперативні дії потрібні негайно.
• Знову, ж громадський моніторинг не інтегровано до державної системи як офіційні джерела даних — це слабке місце для довгострокової прозорості.

6. Інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД) (ЗУ «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»

            Важливість ІДД

Уніфікація дозвільних вимог

ІДД поєднує в одному документі вимоги щодо викидів у повітря, скидів у воду, відходів і інші екологічні аспекти діяльності підприємства. Це означає менше дублювання, чіткіші вимоги до підприємств і зменшення складності для державних органів, які контролюють і видають дозволи. Підвищення екологічних стандартів, імплементація євродиректив Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» імплементує глави 1, 2 та 7 Директиви 2010/75/ЄС, що вимагає від підприємств працювати з дотриманням найкращих доступних технологій і методів управління. Це важливий крок на шляху до євроінтеграції і досягнення стандартів ЄС у сфері охорони довкілля.

Що має забезпечити ІДД?

1. 1. Контроль і відповідальність
      ІДД передбачає моніторинг викидів, щорічні звіти, можливі санкції або анулювання дозволу, якщо встановлені умови не виконуються. Впровадження ІДД має створити правову основу для більш жорсткого екоконтролю та потенційно змусить підприємства інвестувати в екологічно чистіші технології
   2. Прозорість і участь громадськості
      Проект ІДД, всі документи, висновки мають оприлюднюватися у відповідному Реєстрі, таким самим чином як процедура ОВД. Початок громадського обговорення після подачі заяви, можливість подати зауваження письмово або усно, участь органів місцевого самоврядування та громадськості.
   3. Екологічний та здоровий ефект
      Зменшення шкідливих викидів, небезпечного забруднення атмосферного повітря, води та ґрунтів, зменшення ризику аварій, токсичних викидів. Для міст з високим промисловим забрудненням (як-от Кривий Ріг) це дуже важливо.

Негативні аспекти / ризики для громадськості

Хоч ІДД має багато переваг, є також виклики, на які варто звернути увагу, щоб громадськість не була лише формально задіяна:

1. 1. Складність і ресурсоємкість підготовки
      Збір усіх необхідних екологічних, технічних, економічних даних для ІДД — це може бути довгий і дорогий процес для підприємства. Якщо громадськість або місцеві активісти мають залучитися до оцінки або моніторингу, може не вистачати ресурсів, доступу до експертних даних, фінансування чи навичок, щоб розуміти й оцінювати документацію.
   2. Строки обговорення та можливість участі
      Хоч громадські обговорення передбачені, строки можуть бути недостатніми, або громадськість може не отримати повної інформації вчасно. Якщо документи оприлюднюються, але не в доступній формі (складні технічні звіти, складна мова), участь може виявитися номінальною.
   3. Ризик для малих і середніх підприємств та громад
      Великі підприємства можуть мати ресурси, щоб відповідати новим стандартам, але менші — ні. Це може призвести до того, що вони або працюватимуть із порушеннями, або будуть змушені припиняти діяльність. Якщо місцеві громади залежать від таких підприємств — це може мати економічні наслідки.
   4. Контроль і виконання умов дозволу
      Звичайно, видача дозволу — лише перший крок. Якщо державні інспекції чи інші органи не матимуть достатньо ресурсів чи політичної підтримки, щоб перевіряти дотримання умов ІДД, то формально отримані дозволи можуть не виконуватись, або виконуватись частково.
   5. Можливість корупційних ризиків
      Нові складні документи і дозволи означають можливості для маніпуляцій, якщо немає чіткої прозорості, сильного громадського контролю і доступу до інформації.

7. Індекс якості повітря

Наказ Міндовкілля №590 «Про затвердження Порядку інформування населення про якість повітря за основними показниками з використанням індексу якості повітря в Україні».

            Впроваджено норми «про європейський зразок індексу», якій зовсім не відповідає реальному стану довкілля в промислових агломераціях України та створює штучне уявлення покращення стану якості повітря.

8. Посилення адміністративних санкцій за завдання шкоди довкіллю

На наше глибоке переконання притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони природи є неефективним способом попередження таких правопорушень, через не співмірність шкоди, що завдається довкіллю протиправними діями та розміру санкцій, які передбачені КУпАП, обмеженими строками притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності в більшості випадків дає можливість порушнику взагалі уникнути її, або сплатити адміністративний штраф, який для порушника представляє незначні витрати та не спонукає його на виправлення й на попередження вчинення протиправних дій в майбутньому.