Екологічні наслідки війни росії проти України активно обговорюються світовою спільнотою. У сусідніх країнах вже побачили на власні очі наслідки екоциду, що чинить російська федерація. У Румунії та Болгарії на берег викидає мертвих дельфінів, які гинуть через опромінення навігаційним обладнанням військових кораблів та вибухи. Але є наслідки, які неможливо побачити одразу. Одними з таких є вплив на ґрунти. І він проявлятиметься ще довгі роки.

Переважно бойові дії в Україні відбуваються там, де знаходяться родючі чорноземи. На їх утворення природі потрібно близько 10 тисяч років, а щоб знищити – достатньо миті, за яку на них вибухне снаряд. 

На полях облаштовуються окопи та рови. Це докорінно змінює будову ґрунтового профілю. Вибухи порушують структуру ґрунту, адже поверхневі родючі шари потрапляють в глиб, а на горі залишаються глибинні суглинки, піщаники, які не мають таких поживних характеристик, що надалі призводить до втрати родючості. Внаслідок обстрілів і бомбардувань утворюються кратери і змішуються ґрунтові шари. Як наслідок – змінюється ландшафт і рельєф. Крім того, на полях залишаються уламки і вибухові речовини. Важка військова техніка, яка рухається полями, ущільнює ґрунт. Часто на полях біля місць бойових дій виникають пожежі, що спричиняють вигорання родючого шару і знищення корисної мікрофлори.

Тисячі гектарів українських земель зазнали бомбардувань. Кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю. Її наслідки – утворення вирв, ущільнення ґрунтів, знищення рослинності і загибель ґрунтової фауни. Все це спричиняє зміну гідролітичного режиму та руйнування структури ґрунту і, зрештою, провокує ерозію, тобто руйнування найродючішого шару ґрунту, та опустелювання. У військовій зброї та вибухових речовинах використовуються хімічні сполуки, які не піддаються біологічному розкладанню та можуть забруднювати ґрунти і поверхневі води.

Що відбувається з ґрунтом під час вибухів?

Справа не лише у фізичному пошкодженні ґрунту. Ще одна біда – його хімічне ураження. Вибух кожного боєприпасу супроводжується хімічною реакцією. 100% хімічної частини снаряда потрапляє у довкілля: частина у повітря, частина – відразу у ґрунт. Так у землі опиняться алюміній, мідь, інші важкі метали. Під впливом високих температур відбувається миттєве окислення гумінових і фульвокислот та гумінів. Ці сполуки є необхідними саме для родючості ґрунту. Утворені продукти окислення  більше не виконують необхідної функції. Під час вибуху відбувається також швидка мінералізація ґрунту. Все це порушує природні процеси і у довготривалій перспективі призводить до збіднення ґрунтів. 

Може змінюватися і структура верхніх шарів ґрунту – під дією високої температури дрібні частинки глини “запікаються” у більш стабільні і більші за розміром, що робить структуру більш грубою та розмивною. Під час вибухів та спровокованих пожеж випалюється дерновий шар ґрунту — верхня його частина з дрібною рослинністю, живим та змертвілим корінням. Під дією високих температур у ґрунтах гинуть живі організми та мікрофлора, які зв’язують мінеральні речовини, перетворюючі їх у доступні для рослин, хелатні форми. У результаті такий ґрунт має значно знижену вологопроникність та схильний до ерозії і вивітрювання. 

Лише один снаряд “Граду” вивільняє більше півкілограма сірки. Важкі метали та їх сполуки, що потрапляють у ґрунти внаслідок вибухів, є шкідливими навіть в малих концентраціях. Потрапляючи до полів та земель сільськогосподарського призначення та в подальшому до організму людини, забруднюючі речовини можуть викликати серйозні порушення в організмі. Вони не розкладаються та мають здатність накопичуватися в рослинах, мігрувати до підземних та поверхневих вод. Оксиди сірки та азоту, що утворились внаслідок  окислення вибухівки, реагуючи з вологою повітря, стають кислотними опадами. Вони випалюють рослинність, червів, ґрунтових кліщів, бактерії. У пригоршні ґрунту міститься до 8 тисяч живих організмів, які необхідні для проходження природних процесів, що підтримують життєвий цикл ґрунту та його поживні властивості. Під час вибуху всі ці мікроорганізми гинуть. 

Ще однією загрозою для ґрунтів є потрапляння в них паливно-мастильних матеріалів. Вони витікають з пошкодженої військової техніки, що залишається після боїв, просочуються у землі. Через це знижується водопроникність ґрунту, надходження до нього кисню та світла, порушуються окисно-відновні, біохімічні та мікробіологічні процеси.

Шляхи відновлення ґрунту

Чи можливе відновлення ґрунту після таких уражень? Відповідь на це питання можна дати для кожної конкретної ділянки ґрунту, яка зазнала того чи іншого впливу, вивчивши його інтенсивність та наслідки. Для цього необхідно проводити наукові дослідження, в тому числі лабораторні. Є загальні методи, про які ми можемо говорити зараз. 

План дій для ділянок поля, що вигоріли внаслідок обстрілів:

1. Розмінування території та очищення від уламків бойових снарядів.
2. Створення експертної групи із залученням представників органів місцевого самоврядування, природоохоронних громадських організацій та науковців для розроблення програми відновлення природних територій, що постраждали внаслідок пожежі.
3. Оцифрування ділянок за допомогою супутникового/БПЛА/наземного моніторингу з прив’язкою до системи координат.
4. Агрохімічне обстеження для встановлення змін показників ґрунту. Якщо є результати обстеження цих ділянок до і після вигорання, то можна оцінити завдану матеріальну шкоду.
5. Механічне відновлення поверхні, закопування окопів, воронок і т.ін.
6. Розроблення на основі результатів аналізу ґрунту алгоритму для відновлення родючості ґрунту (через внесення добрив, технологію обробки ґрунту та сівозміну).
7. Інформаційна робота з місцевим населенням щодо можливого негативного впливу забрудненого ґрунту на здоров’я людини.

План дій для ділянок поля, що забруднені паливно-мастильними матеріалами:

1. Розмінування території та очищення від уламків снарядів та рештків техніки.
2. Оцифрування ділянок за допомогою супутникового/БПЛА/наземного моніторингу з прив’язкою до системи координат.
3. Створення експертної групи із залученням представників органів місцевого самоврядування, природоохоронних громадських організацій та науковців для розроблення програми відновлення природних територій, забруднених паливно-мастильними матеріалами.
4. Агрохімічне обстеження для встановлення змін показників ґрунту. Якщо є результати обстеження цих ділянок до і після забруднення, то можна оцінити завдану матеріальну шкоду.
5. Проведення інформаційної роботи з місцевим населенням щодо можливого негативного впливу забрудненого ґрунту на здоров’я людини.
6. У випадку значних розливів нафти чи палива – ліквідація забруднення шляхом адсорбування нафти з поверхні ґрунту (зняття верхнього шару ґрунту, використання в якості сорбенту неорганічних алюмосилікатів – активної глини та перлітового порошку, за їх відсутності – природних сорбуючих матеріалів). 

Випалена війною земля – це не метафора, а буквальність. Наслідки цього лежать не тільки в екологічній площині, а й стосуються продовольчої безпеки. Адже Україна забезпечувала доступним зерном країни, охоплені  продовольчою кризою. Росія активно обстрілює поля та мінує землі сільськогосподарського призначення, використовує запалювальні снаряди. Рф проводить геноцид українського народу, складовою якого є “війна” проти довкілля на території України, а отже екоцид. Але природа не визнає кордонів, це крихка система щільно пов’язаних між собою елементів, і бойовими діями проти українських чорноземів та довкілля росія створює загрозу продовольчій безпеці в інших країнах та провокує екологічну кризу у всій Європі.
_________________________________________________________________

Стаття підготовлена у межах Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні, яку реалізує міжнародний фонд “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГС “Досить труїти Кривий Ріг”.

Фото: АрміяІнформ