Фахівці ГС ДТКР підготували матеріали та взяли участь у виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України  з питань екологічної політики та природокористування.

Після підриву Каховської ГЕС доступ до якісної питної води в багатьох регіонах України, зокрема у Кривому Розі, опинився під загрозою.

В рамках цього заходу були представлені результати масштабного громадського моніторингу якості води з міської мережі водопостачання, який проводить коаліція громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» разом з науковими партнерами з  «Досить труїти Україну»:

Україна має приблизно 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 1100 водосховищ, 400 тисяч ставків – мала 1млн. 100 тис. га прісної акваторії. При цьому, Україна на карті Європи вказана як маловодна країна. В той же час, Україна входить до числа країн із низьким рівнем забезпеченості водними ресурсами на душу населення. Це пов’язано з тим, що водні ресурси нашої країни настільки забруднені, що не є придатними для пиття. А тому, Україна є однією з найменш забезпечених водою країн Європи. В умовах військової агресії російської федерації ця ситуація та загрози з її погіршення не лише зберігаються, а й значно загострились після підриву росіянами Каховської ГЕС, особливо гостро зміни в доступі до питної води відчули мешканці областей та міст, які отримували воду з цього водосховища.

Каховське водосховище було основним надійним джерелом прісної води для питного водопостачання агломерації міста Кривий Ріг та селищ Криворізького району. За даними Державного агентства водних ресурсів України у 2020-2022 роках міста та селища Криворізького району споживали від 21 до 26 млн. куб. м води. Вода з суббасейну Нижнього Дніпра від греблі Дніпровського водосховища до греблі Каховського водосховища формувала від 85 % до 100 % усього балансу водозабору на питні та санітарно-гігієнічні потреби міст та селищ Криворізького району. Втрата Каховського водосховища вплинула на питне водопостачання агломерації Кривий Ріг, а вимушені зміни у джерелах водопостачання спричинили зміни у якості води в мережах водоводу міста.

Саме тому коаліція громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» та наші партнери по коаліції «Досить труїти Україну» (мережа «Довкола»), спільно здійснюємо громадській моніторинг стану питної води в Криворізькому районі та місті Кривому Розі, вивчаємо думку мешканців щодо задоволення її якістю та забезпеченням.

У 2024 році за результатами громадського моніторингу стану питної води у місті Кривому Розі фахівцями «Досить труїти Україну» встановлено, що тільки проби, відібрані у Центрально-Міському районі на час відбору відповідали санітарно-гігієнічним критеріям та несли низькі санітарно-гігієнічні ризики. Але саме ця проба по трьом з 5 досліджених параметрів не відповідала критеріям ВООЗ (концентрації іонів кальцію, магнію та загальний солевміст). Проби водопровідної води, відібрані в інших районах міста, несли високий та дуже високий санітарно-гігієнічний ризик для їх споживачів, оскільки в них були встановлені часткові перевищення показників безпечності та якості питної води.  Ці проби не відповідали критеріям ВООЗ по двом показникам з 5 досліджених (концентрація іонів кальцію та загальний солевміст).

У другій половині 2024 року коаліція громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» провела опитування серед мешканців м. Кривого Рогу, в якому взяли участь 582 мешканці, з них майже половина – це мешканці Саксаганського та Покровського районів м. Кривий Ріг.

Згідно результатів опитування 99% респондентів використовують воду з міської мережі водопостачання виключно для задоволення санітарних потреб – купання, прибирання, прання.  Як питну воду використовують лише 6% мешканців міста Кривий Ріг. Майже 60% з опитуваних вважають її абсолютно непридатною і менше 1% задоволені якістю.

Серед причин невдоволення більше 80% опитуваних назвали специфічний колір, запах та наявність осаду,  а також присмак (майже 70%). Трохи більше третини респондентів відмітили збільшення солоності. Деякі респонденти у водопровідній воді виявляли паразитів і навіть жуків. Містяни кажуть, що масово виходять з ладу бойлери, крани, сантехніка, речі після прання набувають брудного кольору. Мешканці м. Кривого Рогу вважають, що через таку якість води у них виникають проблеми зі шкірою та надмірно  випадає волосся.

Лише 1,5% жителів м. Кривий Ріг використовують воду з мережі водопостачання для пиття або приготування їжі. 4,5% доочищують її спеціальними побутовими фільтрами, ще 1,5% використовують фільтри-глечики. Переважна ж більшість опитаних (близько 90%) купують очищену або бутильовану воду, що лягає додатковим тягарем на родинні бюджети.

За нашими підрахунками містяни Кривого Рогу щороку додатково витрачають щонайменше 30 млн. грн. тільки на закупівлю доочищеної води для різних потреб родини. У 2024 році щонайменше 56,5 млн. грн. містяни Кривого Рогу були вимушені надлишково витратити на позаплановий ремонт або заміну побутової техніки.

Майже 95 % містян Кривого Рогу у побуті стикаються із наслідками зміни якості води, що спричинені війною в Україні. Цей результат отриманий після повторного опитування громадської думки, проведеного коаліцією громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» у лютому 2025 року.

Громадяни пов’язують це погіршення якості питної води із водопровідних мереж міста із багатьма чинниками. Найчастіше опитувані вказували на чотири групи причин:

– недостатній контроль за якістю води,

– зношена мережа водогонів міста,

– неефективна технологія очищення питної води, яка не здатна очистити воду із нових альтернативних джерел,

– знищення Каховського водосховища – як подія, що призвела до вимушених змін джерел забору води та погіршення її якості у кінцевого споживача.

У побуті зміни якості води найбільше вплинули на прилади, що нагрівають воду – газові колонки, електричні бойлери, пральні та посудомийні машини. Ця побутова техніка є найбільш вразливою до збільшення корозійних властивостей води з водопровідних мереж міста. Громадські експедиції коаліції громадських організації «Досить труїти Україну» та результати аналізу даних Державного моніторингу вод Державного агентства водних ресурсів України підтвердили збільшення загального солевмісту на 100…130 % (із збільшенням вмісту хлоридів, сульфатів та сполук жорсткості води після червня 2023 року).

В той же час, права людини на доступ до безпечної питної води задекларовані в Резолюції ООН 2010 року, Стокгольмській декларації й містяться в Директиві ради 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною. Всі ці документи визнають забезпечення якісною питною водою однією з основних задач держави, що є показником рівня соціального розвитку та показником благополуччя.

Під час прийняття Рішення РНБО від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національної безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації» серед пріоритетів вирішення екологічних проблем було визначено загрозу погіршення якісного і кількісного стану водних ресурсів. Цим рішенням  затверджена необхідність розроблення та впровадження водної стратегії України на період до 2050 року. Цей документ був схвалений Кабінетом Міністрів України 9 грудня 2022, до вчинення російською федерацією безпрецедентного злочину з підриву Каховської ГЕС. Тому вважаємо, що Стратегія втратила актуальність, не містить опису всіх сучасних викликів та порядку їх вирішення. А отже, ці два стратегічні документи мають бути актуалізовані згідно нових реалій та загроз, які Україна має через російську агресію.

Таким чином, система водозабезпечення центральних та південних регіонів України знаходиться в критичному стані, несе загрози  на рівні національної безпеки, адже негативно впливає на життя та здоров’я людей, їх добробут, роботу промислового  та агропромислового комплексів. А тому потребує якомога швидкого вирішення.

Більше 60% населення України споживають саме поверхневі джерела води, які найбільш вразливі до забруднень. В той же час, на державному рівні й досі не в достатній мірі розроблені заходи захисту водних ресурсів від потрапляння в них шкідливих речовин, таких як фосфати, сульфати та інш. Не впроваджено належного контролю за потраплянням таких речовин у водні ресурси. Інфраструктура водопостачання, яка дісталась у спадок від радянського союзу, зношена на 60-80% та потребує перебудови за новими технологіями та стандартами. Як показують дослідження, в умовах війни значно погіршився доступ до якісної питної води, особливо в прифронтових регіонах.

У місті Кривий Ріг, окрім проблем з забезпеченням населення якісною питною водою, існує хронічна екологічна проблема забруднення підземних і поверхневих вод шахтними водами, в тому числі внаслідок накопичення їх в балці Свистунова та скидання в прісноводну річку Інгулець. Щорічно діючими гірничорудними підприємствами міста Кривий Ріг ПАТ «Кривбасзалізрудком», ПРАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА», ПРАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відкачується близько  40,0 млн.м³ підземних вод, із яких 17-18 млн.м³ – високомінералізовані шахтні води, більшість з яких акумулюється в ставку-накопичувачі шахтних вод балки Свистунова, а в осінньо-зимовий період на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України та згідно з регламентом скидаються  в річку Інгулець.

З метою стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод з квітня по серпень тривала промивка річки. Обсяг води, що подавався каналом Дніпро-Інгулець до Карачунівського водосховища, становить більше 135,0 млн.м³. Проте такі заходи погіршують суттєво стан флори і фауни у цих поверхневих водоймах і не вирішують питання забруднення річки Інгулець. До того ж, нижче за течією води р. Інгулець використовуються в системі зрошення сільськогосподарських земель Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей. Зрошення солоною водою призводить до зниження родючості земель, їх засолонення. Також в пониззі Інгулець є одним з джерел питного водопостачання м. Миколаїв.

Реальна альтернатива повного використання або утилізації надлишків зворотних вод наразі відсутня. За пропозицією коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» розробка ефективних та безпечних для довкілля заходів поводження з шахтними водами була включена до Стратегії національної безпеки України. В той же час, з боку держави та промислових підприємств, які знаходяться в приватній власності, постійно лунають пропозиції по вирішенню проблеми поводження з шахтними водами за рахунок держави, що на наш погляд, є неприйнятним, адже це результат господарської діяльності приватних підприємств, які негативно впливають на навколишнє природне середовище, а тому такі питання мають вирішуватися за сприяння держави та за кошти підприємств, результатами виробничої діяльності  яких є накопичення шахтних вод.

Для вирішення описаних вище проблем коаліція громадських організацій «Досить труїти Україну» пропонує:

• переглянути та оновити, з урахуванням водної кризи через підрив рф Каховської ГЕС, Оскільської греблі та ін. об’єктів, Водну стратегію України до 2050 року та Рішення РНБО від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національної безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації»;
• розробити та впровадити закон про водну безпеку, який би забезпечував системний підхід до управління водними ресурсами як критичної інфраструктури;
• для відновлення водної інфраструктури України розробити цільову державну програму із залученням міжнародної допомоги для реконструкції насосних станцій, водозаборів, каналів зрошення;
• впроваджувати екосистемний підхід до управління річковими басейнами та перехід до сталого водокористування в сільському господарстві;
• розробити та впровадити техногенно-екологічну програму з моніторингу та ізоляції особливо небезпечних об’єктів, осучаснити систему поводження з високомінералізованими шахтними водами замість накопичення їх в об’єкті незавершеного будівництва Балка Свистунова з подальшим скиданням в прісну річку, за принципом «забруднювач платить»;
• впровадити пріоритетну підтримку очисних споруд і водоканалів у регіонах з дефіцитом якісної питної води;
• забезпечити створення державного фонду модернізації водопровідних мереж;
• забезпечити створення єдиної інформаційної платформи для моніторингу якості води (в реальному часі);
• забезпечити впровадження гідрометеорологічного прогнозування з урахуванням змін клімату;
• посилити екологічний контроль та відповідальність за забруднення вод.

Презентація до виступу: криза в Україні шахтні води, питне водопостачання та наслідки руйнування Каховської ГЕС

_______________________________

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.