Відео: Водна криза і зміна клімату

Відео / 12.09.2025

Злочинні дії росії, зокрема підрив Каховської ГЕС, спричинили водну кризу, яка загрожує екосистемам і промисловості та веде до змін клімату — особливо в Криворізькій агломерації, Херсонській та Миколаївській областях. Саме тут ця трагедія кардинально змінила ситуацію з водними ресурсами, екосистемами, перспективами розвитку регіонів .

Каховське водосховище утримувало близько 40 % прісної води України — це величезна втрата у воєнний час .

Руйнування греблі призвело до створення серйозного вододефіциту, зокрема в Кривому Розі. Водопостачання міста та великого гірничо-металургійного комплексу, яке забезпечувалось каналом «Дніпро–Кривий Ріг» і водосховищем «Південне», опинилося під загрозою.

А нижче за течією Дніпра тоді були затоплені природоохоронні території — національні парки «Нижньодніпровський», «Великий Луг» і «Кам’янська Січ» (разом до 150 тисяч гектарів) . Під час нересту більшість ікри та риби загинула. Прісна вода та забруднення, що змивали шалені потоки води на своєму шляху, потрапили в Чорне море й порушили біоценози. Це призвело до зникнення мідій, зростання популяції рапанів, зниження самоочищувальної здатності моря.

У Кривому Розі дефіцит води змусив підприємства впроваджувати тимчасові рішення: зводити водонакопичувачі, повторно та більш ощадливо використовувати воду. Нажаль, містяни відчули це через збільшеня запиленості повітря, адже економія торкнулась і заходів з пилопридушення на промислових об’єктах і вулицях міста.

У Миколаївській області наслідки були дещо інші – підтоплення, забруднення ґрунтів (зокрема 150 тонн машинного масла, загроза витоку ще 300 тонн), обмеження вилову водних біоресурсів — усього цього вимагала ситуація . Інші території нижче за течією Дніпра зіткнулися з обмілінням річок, загибеллю риби та підвищенням температури ґрунту і повітря.

Клімат у регіоні став більш посушливим: менше води — більше пилу, сухе повітря, ризики пилових бур і втрати врожаїв.

Цього року ми вже побачили наслідки кліматичних змін в регіоні.

Вода — це не лише ресурс для заводів і домівок. Це стабільність клімату, врожаї, робочі місця і здоров’я людей.

Без економії води та справедливого управління цим ресурсом громади ризикують залишитися в умовах постійного дефіциту.

Кожна постраждала громада має право знати свої перспективи і впливати на прийняття рішень щодо подальшої долі Каховського водосховища: чи є сенс і потреба в його відновленні, якщо так – в яких межах, де баланс між здоровим глуздом і історичною цінністю територій, сталим водопостачанням і шаленим випаровуванням води з поверхні водойми.

Форми участі:

Громадські слухання
Петиції та ініціативи для контролю за використанням води підприємствами.
Робочі групи при міських радах, куди залучають фахівців, екологів, науковців, бізнес.
Волонтерські акції: прибирання берегів, моніторинг якості води, екопросвіта для школярів.
Контроль прозорості діяльності промислових підприємств: вимога відкриття даних про обсяги споживання і заходи з економії.

Майбутнє вод Дніпра і всього півдня України залежить від того, наскільки ми сьогодні навчимося відповідально користуватися ресурсами і спільно ухвалювати рішення.

Повний відеоматеріал можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/cDVkvT5usUA