Від 2022 року спільнота ГС «ДТКР» активно розвиває використання партисипативних інструментів моніторингу вод у малих громадах. У надзвичайних умовах саме залучення громади дозволяє оперативно визначити рівень забруднення водойм та оцінити їх потенціал для альтернативного водопостачання. Для цього коаліція «Досить труїти Україну» розвиває децентралізовані громадські мобільні лабораторії моніторингу вод. За останні три роки такі лабораторії створені у громадах міст Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Слов’янськ, Тернопіль. Їх розвитку “сприяли” й воєнні дії на території України.

Після катастрофи на Каховській ГЕС використання прісних вод для цілей промивки русла ріки Інгулець не виконується через об’єктивні причини. Аналіз банку даних Державного агентства водних ресурсів України та результати наших досліджень фіксують небезпечне збільшення мінералізації (хлорид- та сульфат- іонами) вод р. Інгулець після скиду шахтних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова. Відсутність подальшої промивки річки прісними водами Дніпра призвело до підтвердженого засолення вод р. Інгулець. У довгостроковій перспективі це суттєво погіршує стан екологічної безпеки та становить ризики для розвитку флори і фауни. Адже  води Інгульця використовуються в системі зрошення сільськогосподарських земель Дніпропетровської, Херсонської та Миколаївської областей. А зрошення солоною чи солонуватою водою є чинником зниження родючості земель через їх засолення (в першу чергу завдяки токсичній дії хлорид-іону). Крім того, в пониззі водозбірного басейну ріка Інгулець є одним з джерел питного водопостачання населених міст Миколаївської області та власне самого міста Миколаїв.

Руйнування Каховської ГЕС та спрацювання Каховського водосховища спричинили каскадні проблеми питного та господарсько-побутового водопостачання у місті Кривий Ріг та суміжних територіальних громадах. Дослідження, проведені ГС «ДКТР» спільно із партнерами, свідчать: містяни Кривого Рогу від червня 2023 року вимушені споживати питну воду із підвищеною мінералізацією. У другій половині 2023 року мінералізація проб води із міської мережі централізованого водопостачання досягала 1600…1800 мг/дм3. Будівництво та налагодження перекиду води із суб-басейну середнього Дніпра не вирішило цю проблему. Дослідження, проведені у серпні-жовтні 2024 року встановили, що мінералізація питної води залишається на підвищеному рівні 1200…1300 мг/дм3. Найгіршою за санітарно-гігієнічним індексом є ситуація у тих районах, які раніше забезпечувались водою з Південного водосховища. 

Враховуючи невизначеність воєнного часу та труднощі повоєнного періоду, сталий розвиток та зелене відновлення міста Кривий Ріг потребує комплексної стратегії пошуку альтернативних джерел водопостачання та перекиду прісної води.

Злочини проти довкілля є і злочинами проти людства. то що ж варто робити вже зараз для попередження і невідворотності покарання тих, хто їх здійснює?

Час змінити підходи та перестати діяти кон’юнктурно. Адже невідворотність покарання за злочини проти довкілля потребує злагодженої та системної роботи і справжнього владно-цивільного партнерства. Досвід учасників ДТУ свідчить про те, що розвиток громадських та децентралізованих систем моніторингу довкілля на рівні громади – це дієвий інструмент превенції злочинів проти довкілля. Дослідження можна зробити швидко і відносно невеликими коштами та зусиллями. Це дозволяє оперативно визначити забруднення, встановити його походження і передати відомості контролюючим органам. Які, в свою чергу, мають провести аналізи в сертифікованих лабораторіях. Інший напрям такого партнерства – визначення альтернативних джерел водопостачання. Засобами громадського моніторингу проводяться масові дослідження проб вод, серед яких відкидають відверто непридатні для потрібного типу водокористування.  А ті, які найбільш відповідають вимогам, спрямовують до лабораторій. Це значно економить бюджет громад, які в масі своїй постраждали від воєнних дій та втрати основного джерела водопостачання

Отже, на нашу думку  треба:

1. Створити єдину відкриту платформу накопичення результатів моніторингу та фактів забруднення вод у громадах
2. Поширювати досвід децентралізованих громадських лабораторій моніторингу вод у громадах
3. На політичному рівні впровадити рекомендації Policy Paper «Громадський контроль: Способи захисту навколишнього середовища та підвищення якості життя» www.researchgate.net/publication/377815124 

Презентація за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1EoiupT__3HPPFa1nkIDN8MuqrfjXGLJr/view?usp=sharing

Ганна Амбросова, ГС «ДТКР»
Максим Сорока, #ECODIIT УДУНТ
Юлія Байлюк, ГО «Довкола»