Повідомляємо результати громадського контролю якості питної води у Кривому Розі

          Спочатку трішки теорії. Зараз у нас в державі діють два нормативних документи з питань якості питної води:

•       з  2010 року – Державні  санітарні правила і норми  «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) – базовий документ;
•       з 2022 року – Державні санітарні норми і правила «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру» – застосовуються в умовах воєнного стану та під час надзвичайних ситуацій іншого характеру на окремій території протягом визначеного періоду часу за рішенням відповідної регіональної або місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

          І ще трішки термінології.  Згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10 вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода) – це вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води. Мова йде про воду з міського  водопроводу, фасовану, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел.

Органолептичні показники (запах, смак і присмак, забарвленість, каламутність) – фізичні властивості питної води, що сприймаються органами чуття.

Підготовка питної води (водопідготовка, обробка) – технологічний процес, який здійснюється для доведення показників безпечності та якості питної води до рівнів гігієнічних нормативів.

          Отже, чиста питна вода є вкрай важливою для забезпечення здоров’я людей.

          Контролювати якість питної води, що надходить до наших осель, повинно підприємство питного водопостачання, в нашому випадку – КП «Кривбасводоканал». Саме воно має здійснювати систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю води від місця водозабору до місця її споживання (тобто буквально до вашого крану). Виробничий контроль безпечності та якості води повинен здійснюватись не тільки одразу після комплексу водопідготовки, але й

• у місцях водозабору,
• перед надходженням у водопровідну мережу,
• у розподільній мережі.

          Причому контролюватись вода у розподільній мережі має на найбільш підвищених та тупикових її ділянках, а також з кранів внутрішніх водопровідних мереж будинків, що мають підкачку та місцеві водонапірні баки.

          За якістю води також ведеться державний санітарно-епідеміологічний нагляд: плановий  – один раз на квартал, позаплановий – за потребою, а також за зверненнями громадян. Воду мають перевіряти в місцях водозаборів, перед надходженням її у водопровідну мережу та безпосередньо в ній, а також на етапах виробництва та реалізації питної води споживачу.

Показники якості води:

• Фізичні
  • Колірність
  • Каламутність
  • Запах
  • Смак
  • Текстура
• Хімічні
  • рН
  • Лужність
  • Загальна мінералізація
  • Хлориди та сульфати
  • Жорсткість
  • Окислюваність
  • Залізо та марганець
  • Фтор
  • Кремній
  • Вміст газів
• Біологічні
  • Вміст гідробіонтів
• Бактеріологічні
  • Загальні каліформні бактерії
  • Термотолератні каліформні бактерії
  • Загальне мікробне число

          В умовах воєнного стану та під час надзвичайних ситуацій іншого характеру для водопровідної питної  води та питної води з пунктів розливу змінюються деякі гігієнічні нормативи, а  показники епідемічної та радіаційної безпеки залишаються незмінними. Питна вода вважається такою, що відповідає вимогам, якщо отримані результати аналізів не перевищують гігієнічні нормативи більш ніж на величину допустимої похибки методу визначення.

         Як свідчать результати нашого соцопитування (https://dtkr.com.ua/rezultaty-opytuvannya-meshkanczыv-kryvogo-rogu/), містяни незадоволені якістю води, що тече у них з кранів і називається питною. Вони розуміють, що внаслідок руйнування греблі та знищення Каховського водосховища ми живемо в умовах не тільки воєнного часу, а й надзвичайної  ситуації. Але ж тривале споживання води такої якості матиме безперечний вплив на стан здоров’я мешканців постраждалих територій, в тому числі м. Кривого Рогу. Не всі можуть собі дозволити тривалий час сплачувати додаткові кошти, купуючи бутильовану воду або прилади доочищення водопровідної. Та й змінювати такі прилади треба набагато частіше за такого стану води в мережі.

         Звичайно,  засоби громадської лабораторії якості води дещо обмежені. Такий метод не забезпечує високу точність,  дає орієнтовну інформацію про склад і якість води. Але досить точно говорить про діапазони результатів. Візуальний аналіз, проведений “на око”,  має враховувати  особливості сприйняття людськими очима інтенсивності кольорів та відтінків. Він може виявити наявність домішок. Проба на смак і запах також важливі. Наприклад, запах сірководню («тухлих яєць») може вказувати на бактеріальну активність, а запах затхлості та сирої землі – на органічні домішки. Хімічний запах може бути ознакою забруднення неочищеними стоками.

         Детальніше про результати наших досліджень та нормативні показники дивіться у таблиці. В ній ми залишили тільки ті показники, які мали змогу визначити доступними нам методами громадської лабораторії, не використовуючи складне та коштовне лабораторне обладнання.

         Ми оцінили якість води з криворізького водопроводу  за критеріями ДСанПіН 2.2.4-171-10 і показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води (критерії Всесвітньої організації охорони здоров’я – ВООЗ). Тільки одна з проб (відібрана у Центрально-Міському районі) на час відбору відповідала санітарно-гігієнічним критеріям та несла  низькі санітарно-гігієнічні ризики. Можемо припустити, що ця вода пройшла найменший шлях криворізькими мережами від споруд водопідготовки до споживача. Але саме ця проба по трьом з 5 досліджених параметрів не відповідала критеріям ВООЗ (концентрації іонів кальцію, магнію та загальний солевміст). Інші проби несли високий та дуже високий санітарно-гігієнічний ризик для їх споживачів, оскільки в них були встановлені часткові перевищення показників безпечності та якості питної води.  Ці проби не  відповідали критеріям ВООЗ по двом показникам з 5 досліджених (концентрація іонів кальцію та загальний солевміст).

         Хочемо відмітити, що солевміст в питній воді з водопровідних мереж Кривого Рогу дещо знизився в порівнянні з минулорічними показниками. Зараз найвищий показник у 1220 мг/л зафіксований у Довгинцівському та Тернівському районах. Нагадаємо, що норматив складає до 1000 мг/л у звичайних умовах та 1500 мг/л в умовах надзвичайних ситуацій.

         Наприкінці липня 2024 року ГС ДТКР спрямувала запити  на отримання публічної інформації до виконкому Криворізької міської ради та КП «Кривбасводоканал». Ми питали:

– чи відповідає вода, яка подається в систему водопостачання міста, показникам якості та безпеки питної води;

– чи здійснюється контроль відповідності питної води показникам якості та безпеки питної води у кінцевого споживача;

– які заходи розроблено на місцевому та державному рівні по вирішенню проблемних питань з питного водопостачання міста Кривий Ріг та строки реалізації таких заходів;

– чи існує загроза погіршення ситуації з забезпеченням питною водою міста Кривий Ріг і які заходи розроблені для усунення та подолання таких загроз;

– гарантовані строки забезпечення питного водопостачання для м. Кривий Ріг, які райони та вулиці можуть потрапити в зону ризиків відсутності належного питного водопостачання;

         а також просили надати результати  контролю показників якості та безпеки питної води за воєнні 2022-2024 роки.

         Обидва адресати відповіли, що вони все роблять і контролюють, а конкретної інформації не нададуть, адже монополіст має на це право, встановлене законодавством. https://drive.google.com/file/d/12nFT2yOqEcR4UH-ut2TFikCS2A87yR1Q/view?usp=drive_link , https://drive.google.com/file/d/1rcSCOlHV8aholz5ncgZb3CNoLT7VngBM/view?usp=sharing . Також без відповіді залишилось питання про кількість джерел нецентралізованого водопостачання (колонки, бювети, каптажі, свердловини, пункти розливу і т.ін), які  перебувають на балансі КП «Кривбасводоканал»,  і місця їх  розташування. Тож в разі припинення з будь якої причини (а ми живемо у воєнну добу) централізованого водопостачання в місті криворіжці можуть розраховувати тільки на себе і свої знання. Нагадуємо тут про наші дослідження альтернативних джерел водопостачання в Криворізькій агломерації (https://dtkr.com.ua/pidryv-damby-kahovskogo-vodoshovyshha-abo/). Як бачите, ваша безпека залежить від вашої обізнаності.