Опале листя у Кривому Розі є безпечним відходом, проте несе ризики забруднення в процесі спалювання чи перегнивання

Всі новини / 09.04.2021

У рамках проєкту «Золото під ногами – Дослідження раціональних практик поводження з опалим листям» на різних територіях у Кривому Розі відібрали 15 проб опалого листя. Результати показали, що вміст сполук важких металів у ньому коливається у дуже широких межах та залежить від таких чинників:

–              наявність джерела забруднення (промислового, зокрема);

–              характер зони зелених насаджень;

–              видове походження опалого листя.

У кожній пробі, після усереднення було визначено вміст різних форм сполук важких металів: Fe (залізо), Mn (марганець), Pb (свинець), Cd (кадмій), Zn (цинк), Ni (нікель), Cu (мідь) та Co (кобальт). Вміст цих сполук не перевищував допустимих значень, що висуваються до відходів для оцінки їх класу небезпеки для здоров’я населення.

Використовуючи термінологію Державних санітарних норм, усі досліджувані проби опалого листя з Кривого Рогу слід віднести до малонебезпечних відходів IV класу, які зокрема можуть зберігатися відкрито у вигляді конусоподібної купи. Формально ці відходи без негативних екологічних наслідків можуть бути об’єднані з побутовими в місцях захоронення останніх. Або їх можна використовувати, як ізолюючий матеріал та для різних планувальних робіт при освоєнні територій, або для виробництва корисних продуктів та матеріалів.

Проте дослідження не зупинилося на цьому.

Це результати досліджень одразу після листопаду. Проте опале листя є речовиною, яка постійно трансформується у навколишньому середовищі (перегниває, змінює свої фізико-хімічні властивості тощо). У цьому сенсі необхідно оцінити екологічну безпечність накопичення, зберігання та використання цих відходів на різних етапах.

В екосистемах із значним забрудненням, спричиненим людиною, сполуки важких металів не тільки накопичуються, а ще й активно переміщуються у складній системі: від ґрунту до рослини, а вже потім до організмів тварин та людей. На певному етапі сполуки важких металів, які містяться в опалому листі, почнуть надходити у ґрунт, забруднюючи його, а вже звідти – до живих організмів. Охорона ґрунтів від забруднення потребує оцінки вмісту різних міграційних форм важких металів.

Науковці поставили додатковий експеримент: згруповані проби опалого листя піддали інтенсивному перегниванню у штучних умовах (вологість понад 80 %, температурний режим 20…25 С). В результаті виявили, що процес перегнивання опалого листя супроводжується виділенням різноманітних сполук та закисленням середовища. Огляд сучасних досліджень показав, що із закисленням ґрунту збільшується кількість рухомих форм сполук металів, які можуть мігрувати у ґрунтові води та живі організми.

Результати досліджень свідчать, що у процесі перегнивання опалого листя зон зелених насаджень Кривого Рогу різко збільшується відносна кількість рухомих форм сполук важких металів. Фактично, природне перегнивання збільшує міграційну активність важких металів у декілька разів:

нікелю (Ni) – у 22 рази

свинцю (Pb) – у 18 разів

кадмію (Cd), цинку (Zn), міді (Cu) та кобальту (Co) – у 5 – 8 разів.

Дослідники встановили, що сполуки важких металів у опалому листі можуть накопичуватися, трансформуватися та забруднювати не тільки ґрунти, а також ґрунтові води та атмосферне повітря. Окремої уваги потребує проблема попелу, який утворюється в наслідок спалювання опалого листя. Він містить мінералізовані сполуки важких металів, які у вигляді дрібнодисперсних часточок розвіються – та забруднюють атмосферне повітря.

Результати досліджень дозволяють зробити декілька висновків:

1)            Опале листя, зібране з територій промислових агломерацій, містить сполуки важких металів: залізо, марганець, свинець, кадмій, цинк, нікель, мідь та кобальт.

2)            В момент утворення опале листя усіх досліджуваних зон зелених насаджень Кривого Рогу відповідає критеріям екологічної безпеки; вміст сполук важких металів у опалому листі, в період його утворення, не перевищує граничних рівнів екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки. Тому його можна розглядати в якості потенційної сировини для виготовлення різноманітних продуктів та матеріалів.

3)            В процесі перегнивання змінюється хімічна реакція середовища опалого листя – зменшується значення рН. В наслідок цього процесу сполуки важких металів, що містяться у ньому, збільшують свою рухомість та здатність до міграції у навколишньому середовищі.

4)            Опале листя, зібране з територій промислових агломерацій, може локально накопичувати сполуки важких металів та в наслідок перегнивання стати джерелом вторинного забруднення ґрунтів та ґрунтових вод. Враховуючи це, необхідно шукати раціональні способи збору та поводження з опалим листям промислових агломерацій. Адже додавання певних реагентів чи створення певного середовища може зменшити ризик забруднення.

__________________________________________

Цей проект виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього дослідження і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно «Досить труїти Кривий Ріг» та залучені учасники проекту.