Росія у війні проти України не гребує жодною можливістю нанести якомога більшу шкоду людям та інфраструктурі. Ворожі війська хаотично обстрілюють житлові будинки, об’єкти інфраструктури та підприємства. Окрім видимої шкоди та трагічних смертей людей воєнні дії впливають і на здоров’я українців. А саме: під час вибухів та пожеж на промислових підприємствах у довкілля виділяється значна кількість забруднюючих речовин. Вони отруюють людей та шкодять нашому здоров’ю. Вчені кажуть про коротко- та довгострокові наслідки.

За період бойових дій знищена або пошкоджена більшість підприємств на сході України. Серед них «Азовсталь», Авдіївский, Ясинуватський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський металургійний завод, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Донецький завод «Точмаш», Слов’янська, Луганська і Курахівська теплові електростанції, сєвєродонецький «Азот», горлівський «Стирол», «Сумихімпром» та інші. Саме ці підприємства традиційно були серед тих, що становили найбільшу небезпеку для довкілля в Україні. Росіяни прицільно били по нафтобазах та нафтопереробних підприємствах майже на всій території нашої країни. Вражали російські ракети і лакофарбові підприємства та склади. Аварії та пожежі на подібних об’єктах завжди є небезпечними для довкілля та здоров’я людей. Саме тому розробляється низка заходів безпеки під час експлуатації та роботи на таких підприємствах у мирний час. Але у воєнний час ці об’єкти стали мішенню для російських ракет. 

Забруднення повітря після пожеж внаслідок обстрілів нафтобаз та промислових об’єктів

Під час горіння палива разом з димовими газами в атмосферне повітря виділяються бензапірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, натрію та ін. У зоні впливу таких речовин люди відчувають головний біль, нудоту, печіння у горлі, загострення хронічних респіраторних захворювань. Це короткостроковий вплив. Довгострокові наслідки більш різноманітні та обширні і залежать від виду речовин. 

Бензапірен – ароматичний вуглеводень, який утворюється під час згоряння вуглеводневого палива. Дуже потужний канцероген та мутаген, тому дим від пожежі на нафтобазі є надзвичайно токсичним.

Діоксид азоту має прямі та опосередковані наслідки для здоров’я людини. Під час вдихання ця речовина легко проникає в організм та абсорбується (поглинається) кров’ю (до 90%), таким чином може потенційно впливати на усі функціональні системи організму. У загальному випадку ця речовина впливає на обмін речовин у легенях, спричиняє запалення та набряк тканин, збільшує вразливість органів дихання до бактеріальних та вірусних інфекцій.[1] Таким чином, забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту впливає на рівень передчасної смертності від інфекційних та вірусних хвороб легень, особливо у вразливих категорій – немовлят, дітей. Дослідники європейського проекту APHEA ще у 1996 році виявили, що збільшення концентрації діоксиду азоту у повітрі збільшує на 1,3% ризики щоденної смертності та на 2% природну смертність у містах.[2] 

Діоксид сірки, або сірчистий ангідрид – це кислий газ, який може поєднуватися з водяною парою в атмосфері, утворюючи сірчисту кислоту та провокуючи ефект «кислотних дощів». Саме тому викиди діоксиду сірки пов’язують з прямими ризиками для біорізноманіття природних екосистем, оскільки «кислі сірчисті дощі» призводять до загибелі лісів та опустелювання територій, наслідком їх дії є хлороз (пожовтіння або знебарвлення листя) і карликовість.

Сірчистий ангідрид є сильним подразником слизових оболонок та дихальних шляхів, особливо у тих, хто страждає на астму та алергічні реакції. Існує зв’язок високих концентрацій діоксиду сірки у повітрі та частоти госпіталізації хворих на астму, а також відвідування відділень невідкладної допомоги. За даними гігієнічних досліджень, після періодів високих концентрацій в повітрі сірчистого ангідриду у частини астматиків спостерігаються несприятливі зміни функції легенів та погіршення респіраторних симптомів. Довготривале забруднення повітря сірчистим ангідридом шкодить дихальній системі людини, порушує функцію легенів та спричиняє хронічні подразнення очей. Запалення дихальних шляхів призводить до кашлю, відділення мокротиння, загострення астми та хронічного бронхіту та підвищує сприйнятливість до респіраторних інфекцій. 

Вуглецю оксид – монооксид вуглецю (СО) або чадний газ. Він проникає через тканини легенів і потрапляє у кров, ускладнюючи постачання кисню до клітин організму. Вдихання повітря з високим вмістом оксиду вуглецю спричиняє різні реакції організму людини та тканинну гіпоксію (втрату здатності крові транспортувати кисень). Токсична дія цього газу пов’язана із окислювальним стресом клітин, розвитком запалень, зміною мітохондрій у клітинах, захворюваннями артерій, підвищенням чутливості органів дихання до дії інших забруднювальних речовин. [3]

Руйнування нафтопереробних потужностей несе шкоду також для води та ґрунтів. З пошкоджених ємностей паливно-мастильні матеріали потрапляють у ґрунти та ґрунтові води. У ґрунті нафта може перетворюватися у більш токсичні сполуки. Після за ланцюгом ґрунт – рослина – продукти харчування – людина токсичні речовини можуть потрапити до організму людей чи тварин та отруювати його. Під час розливів нафта і продукти її переробки  можуть потрапити і до найближчих водойм. На водній поверхні вони утворюють щільну плівку, яка перешкоджає розчиненню кисню. Це призводить до кисневого голоду у тварин та рослин, що мешкають у водоймах, та до подальшої їх загибелі.

Отже, внаслідок вибухів на нафтобазах чи промислових об’єктах, де зберігається вуглеводне паливо, у довкіллі відбувається:

• забруднення атмосферного повітря бензапіреном, сірчистим і сірчаним ангідридами, оксидом вуглецю (IV), оксидами азоту, газоподібними й твердими продуктами неповного згоряння палива, сполуками ванадію, солями натрію та ін.;
• у разі займання – вигорання всієї флори, фауни та біоти ґрунтів;
• забруднення ґрунтів за рахунок проливів;
• адсорбування та накопичення токсичних сполук, порушення аерації та окисно-відновновного потенціалу ґрунтів, створення анаеробних умов;
• зміни у морфологічних та водно-фізичних властивостях ґрунту, в результаті – зниження його родючості;
• забруднення ґрунтових та підземних вод за рахунок просочування нафти та палива у ґрунт на глибину більше 50 см;
• забруднення поверхневих вод, адже нафта та паливо можуть потрапляти у прилеглі водойми, вкривати їх щільною плівкою, що призводить до мору риби та загибелі водної рослинності;
• накопичення токсинів в організмі людини, які потрапляють туди трофічними ланцюгами, та спричиняють короткострокові (головний біль, нудота, печіння у горлі, загострення хронічних респіраторних захворювань) та довгострокові наслідки.

Забруднення повітря після пожеж внаслідок обстрілів лакофарбових підприємств та складів

Не менш небезпечними є пожежі на лакофарбових підприємствах та складах, адже шкідливість окремих синтетичних смол, що є компонентами лакофарбових матеріалів (ЛФМ), пов’язана з наявністю в них газуватих мономерів або пластифікаторів. Пігменти, які надають плівці забарвлення, є природними і синтетичними солями металів, металічними порошками чи вуглецем. Всі свинцевовмісні пігменти є високотоксичними речовинами. Вони шкідливо впливають на організм людини при потраплянні всередину через дихальні шляхи разом з твердими частинками фарби. Із пластифікаторів, які призначені для надання плівці еластичності, токсичними властивостями володіють трикрезилфосфат, савол і дибутилфталат.

Дуже часто в якості розчинників використовують органічні речовини, які є леткими легкоспалахуючими безбарвними рідинами з властивими для них специфічними запахами. Від ступені леткості залежить концентрація їх у повітрі і активність розповсюдження. Найбільш токсичними і, в той же час, широко розповсюдженими серед летких розчинників є ароматичні сполуки. Підвищені понад допустимі норми концентрації ароматичних вуглеводнів (а під час пожеж концентрації будуть понаднормовими) викликають функціональні порушення центральної нервової системи (астенію, вегетоневроз, астеновегетативний синдром), які часто передують зміні складу крові.[4] 

Одна з небезпечних і токсичних сполук, що дуже часто використовується на лакофарбових підприємствах у якості розчинника – нафтовий ксилол. Це горюча і вибухонебезпечна речовина, пари якої утворюються навіть при від’ємних температурах. У високих концентраціях вони справляють наркотичну дію, подразнюють слизову оболонку очей та шкіру, впливають на психіку. Перші ознаки отруєння ксилолом – головний біль, запаморочення, нудота, слабкість. Подальше перебування в зоні впливу може стати причиною галюцинацій та навіть смерті. Серед наслідків отруєння – сильні головні болі, відсутність смаку, нюху та апетиту. 

Ще токсичнішим є толуол – безбарвна, летюча, з різким запахом рідина. Він входить до складу багатьох розчинників, лаків і фарб, що є на ринку. Ця речовина впливає на функцію кровотворення організму. Пари толуолу можуть проникати в організм людини через органи дихання, та навіть через неушкоджену шкіру, викликаючи ураження нервової системи, головні болі і безсоння. Вони порушують мозкову діяльність і розумові здібності людини. В результаті тривалого впливу токсичних парів толуолу людина відчуває постійну втому, слабкість, починає гірше бачити, чути і розрізняти кольори. Вдихання парів толуолу під час вагітності підвищує ризик викиднів. Токсична дія може поширитися на дитину під час харчування грудним молоком. Толуол негативно діє на репродуктивну систему та має канцерогенний вплив на організм людини.

У лакофарбовій промисловості використовують ще низку хімічних речовин, які у високих концентраціях під час аварій та внаслідок обстрілів спричиняють серйозну шкоду організму людини та довкіллю. Серед них: 

Бутилацетат (бутиловий ефір оцтової кислоти) – безбарвна рідина з ефірним запахом, яку використовують для розчинення полімерів. Подразнює слизові оболонки,  може всмоктуватися навіть через неуражену шкіру, викликаючи її сухість. Має наркотичну дію.

Ацетон (диметилкетон) – безбарвна рідина з різким характерним запахом. Наркотична речовина, яка вражає центральну нервову систему, пригнічує окислювальні ферменти. Ознаки отруєння – нудота, блювота, болі в животі, можлива втрата свідомості, судоми, ураження нирок, різке підвищення концентрації цукру в крові.

Бутиловий спирт – безбарвна летка рідина. Після аварії буде міститься не лише в атмосферу повітрі, а і у стічних водах поблизу лакофарбового виробництва. Подразнює слизову верхніх дихальних шляхів, шкіру, що призводить до сухості, утворення тріщин та дерматиту, порушує функцію печінки, спричиняє головні болі, безсоння.

Сольвент нафтовий – безбарвна і прозора рідина, яку  застосовують для розведення емалей, лаків, олійних фарб, оліфи, грунтовок, шпаклівок, бітумних матеріалів, резинобітумних і сланцевих автомобільних мастик. Сольвент вогненебезпечний і токсичний, має наркотичну дію, при потраплянні на шкіру викликає сухість, дерматит, екзему. 

Отже, стає зрозуміло, що після обстрілів підприємств на локальному рівні наноситься шкода здоров’ю не лише тих людей, хто безпосередньо постраждав від влучання та пожеж. Наслідки відчувають і ті люди, які знаходяться в зоні ураження токсичним димом та шкідливими речовинами. Окрім гострих станів існує й відтермінований вплив, тобто наслідки для здоров’я людини, які проявляться з часом. 

Список використаний джерел:

1. Berglund M. et al. Health risk evaluation of nitrogen oxides. Exposure. Scandinavian Journal of Work, Environment and Health, 1993, 19(Suppl. 2):14–20

2. Samoli E et al. Investigating the dose–response relation between air pollution and total mortality in the APHEA-2 multicity project. Occupational and Environmental Medicine, 2003, 60:977–982

3. Забруднення атмосферного повітря: вплив на стан здоров’я людини. Контекст війни. «Досить труїти Кривий Ріг», 2023.

4. К.Ю. Головач, студ. гр. ЕО-13С, А.П. Мартиненко, доц., В.Г.Мартиненко, ст. викл. Шкідливий вплив викидів лакофарбового виробництва. Кіровоградський національний технічний університет, Наукові записки, вип.15, 2014 УДК 621.795.3

_________________________________________________________________

Стаття підготовлена у межах Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні, яку реалізує міжнародний фонд “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГС “Досить труїти Кривий Ріг”.

Демонстраційне фото: сторінка у Facebook Володимир Зеленський