У низці ЗМІ з’явилися інформація про можливе об’єднання Міністерств захисту довкілля та енергетики в єдине відомство – Міністерство енергетики, сталого розвитку та природних ресурсів.

Оптимізацію державного апарату передбачили у Плані відновлення України, який представили у швейцарському Лугано. В ньому пропонують скоротити кількість міністерств до 12 – 16 до 2025 року. Конкретних кроків з приводу об’єднання окремих відомств в ньому не надано. Проте ЗМІ, посилаючись на власні джерела, повідомляють про можливу ліквідацію окремих міністерств, серед яких і опинилося Міндовкілля.

Злиття Міністерства екології та Міністерства енергетики вже проходили у 2019 році. Тоді об’єднання не принесло зиску. І у 2020 р. центральний орган виконавчої влади у сфері екології знов став самостійним – Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів. У 2022 р. в часи війни ідея об’єднання саме цих двох відомств не стала виглядати краще.

• На нашу думку дуже дивно, коли одне міністерство та його очільник повинні будуть одночасно відстоювати інтереси і промисловості, і довкілля. Адже ми прагнемо до балансу між економічними та екологічними інтересами. «Міністерство екології» – це орган, який видає низку дозвільних документів. В них необхідно враховувати не лише прибуток, а й збереження навколишнього середовища, зменшення негативного впливу забруднення на здоров’я людей.
• Минула оптимізація та подальше роз’єднання призвели до затримок у процедурах та розгляді скарг. А зараз під час війни управлінські рішення часто потребують ще більшої оперативності, ніж раніше.
• Російська федерація військовими діями нанесла значну шкоду природним ресурсам України. Перед державними органами та громадськістю стоїть серйозна задача оцінити їх та змусити росію через суди відшкодувати збитки. Тут знов знадобиться компетенція в екологічній сфері, питаннях забруднення довкілля та збереження екосистем.
• На сам кінець, Україна стала на шлях європейської інтеграції. Зараз ці процеси проходять максимально активно та прискорено. Наша країна отримала статус Кандидата до Європейського Союзу. Низка вимог на цьому шляху полягає в інтеграції європейських екологічних норм в українське законодавство. Проведення реформ для зменшення промислового забруднення, декарбонізації економіки, збереження біорізноманіття, попередження змін клімату, розвитку екологічного моніторингу та інше. Необхідна імплементація низки Деректив, розробка десятків законів та підзаконних актів, які мають регулювати процеси, а після впровадження усіх змін на практиці.

Оптимізація міністерств продиктована викликами, які принесла війна в Україні. Потрібно зменшувати видатки на утримання державного апарату та низку інших напрямків. Проте чи готові ми економити за рахунок довкілля та здоров’я людей?