16 жовтня ГС «Досить труїти Кривий Ріг» зібрала круглий стіл з представниками вищих навчальних закладів, громадських організацій та наукової спільноти. Захід підтримали 46 учасників з різних кутків України. Вважаємо дуже корисним та перспективним долучати до спільних обговорень важливих питань як досвідчених фахівців, так і студентську молодь.

Першою до слова запросили Ангелину Чугай з Одеського державного екологічного університету. Професорка разом зі студентами досліджує вплив бойових дій на стан атмосферного повітря. Вона підкреслила, що війна спричиняє екозлочини зі сторони РФ, а саме надзвичайні ситуації, пов’язані із підривами, бомбардуванням складів паливно-мастильних матеріалів, сховищ нафтопродуктів, підприємств із хімічними речовинами і т.ін.; руйнування дамб полів фільтрації, руйнування очисних та гідротехнічних споруд, пошкодження ґрунтового покриву, пожежі, вирубка лісів та ін.  Взявши з відкритих джерел  відомості про кількість знищеної бойової техніки та обсяги викидів забруднюючих речовин, вони спробували вирахувати розмір шкоди, завданої неорганізованими викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок знищення бойової техніки. Воєнні дії негативно впливають на стан довкілля і, на думку спікерки, є  однією з головних проблем порушення екосистем сьогодення. 

Наступним виступив представник Дніпровської наукової і викладацької спільноти, експерт з екологічної безпеки та координатор мережі «Довкола»  Максим Сорока. Спільно з ДТКР  він працює над темою нормативного визнання даних недержавних мереж моніторингу довкілля у надзвичайних умовах війни в Україні. Доповідач наголосив на тому, що найпоширеніший прояв дискримінації населення у праві на отримання достовірної екологічної інформації про якість та безпечність повітря є поширення результатів однієї станції вимірювання на територію усієї громади або навіть сусідніх з нею.

Головні задачі подолання дискримінації та нормативного визнання недержавних мереж моніторингу, на думку спікера, полягають у наступних діях: 

1. Визнати дискримінацію права громадян на екологічну інформацію про стан, якість та безпечність атмосферного повітря.
2. Докорінно переглянути ПКМУ №391. Змінити  суб’єкт-орієнтований підхід у створенні, аналізі,поширені та використанні екологічної інформації про стан, якість та безпечність атмосферного повітря. Визначити та розширити перелік інших недержавних творців екологічної інформації (перехід до методологічного підходу).
3. Визначити правовий вплив результатів усіх творців екологічної інформації на екологічну політику. Надати визначення державних суб’єктів моніторингу та недержавних суб’єктів моніторингу стану та якості атмосферного повітря в зонах та агломераціях.
4. Врегулювати та запровадити єдину систему збору результатів екологічного моніторингу за єдиними правилами як для державних, так і для недержавних суб’єктів.

Доцентка кафедри екології та природоохоронних технологій Державного університету «Житомирська політехніка» Людмила Герасимчук представила  результати оцінки сприйняття здобувачами освіти наслідків військових дій для навколишнього природного середовища. Спочатку вона навела дані статистики тривог: час доби, у який вони лунають найчастіше, зафіксовану кількість вибухів та артобстрілів за період воєнних дій і т.ін. А потім представила результати опитування, проведеного серед учнів молодших та старших класів, а також ДУ «Житомирська політехніка» на теми: які військові дії, на їх думку, найбільше забруднюють довкілля; які складові довкілля страждають найбільше від таких дій. На думку учнів та студентів, військові дії на території нашої держави є екологічними злочинами, а найбільше страждають ґрунти та земельні ресурси. Молодь переконана, що війна в Україні впливає на стан навколишнього природного середовища і сусідніх держав. А головне – для вирішення екологічних проблем сьогодення та відшкодуванні збитків необхідне документування екологічних злочинів та використання досвіду післявоєнного відновлення інших країн. 

Виступ представника Криворізького державного педагогічного університету, кандидата біологічних наук, завідувача кафедри ботаніки та екології Едуарда  Євтушенко був присвячений надважливій темі для степового аграрного регіону –  еколого-економічним аспектам відновлення полезахисних лісосмуг, знищених російською агресією.

Дуже приємно, що останньою спікеркою стала Юлія Гурова, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вона представила результати дослідження діяльності переміщених екологічних громадських організацій і активістів Донеччини і Луганщини. На думку команди університету, війна дуже негативно вплинула на діяльність, а подекуди навіть і існування громадських організацій не тільки екологічного спрямування. Попередні дослідження свідчили, що велика кількість організацій різної спрямованості зазначали екологічний напрям як один з важливих у своїй  діяльності. В 2023 році 34% від опитаних повідомили, що не реалізовували будь-які проєкти з початку повномасштабної війни і не продовжують повноцінно функціонувати. Але все ж таки  51 з 53 громадських об’єднань зазначили, що займатися екологічними питаннями після війни необхідно, і це є їх головна мета. Серед пріоритетів діяльності переміщених організацій з питань охорони довкілля називали: поводження з відходами/сортування (26%), підвищення рівня екологічної культури і освіти (17%), збереження екосистем і біорізноманіття (13%), а також боротьбу з промисловим забрудненням (11%). Більш того, результати 2023 року підтверджують, що фінансова підтримка залишається однією з ключових, оскільки кошти на проведення екологічних ініціатив мало ким виділяються. І головний чинник для підвищення потенціалу екокоманд – завершення війни на території України.

Далі відбулося жваве обговорення піднятих тем. Екологи і юристи,  викладачі і студенти, громадські діячі та представники органів влади домовились розробити спільну резолюцію і направити свої зусилля на вирішення питань, що були підняті на заході. 

Такий формат дуже сподобався учасникам заходу. Тож плануємо розширити коло залучених учасників та намагатимемось проводити частіше подібні обговорення.