Російські війська ракетними обстрілами завдали руйнування об’єкту критичної інфраструктури – греблі Карачунівського водосховища у м. Кривий Ріг. Воно є одним з важливих джерел питного водопостачання 600-тисячної агломерації. Внаслідок руйнування шлюзів були втрачені значні запаси прісної води. Обстріли об`єктів критичної інфраструктури, від належного функціонування яких залежать умови життя цивільного населення, є прямим порушенням Женевської конвенції, правил та звичаїв ведення війни та має ознаки екоциду і тероризму.

Рівень води нижче за течією р. Інгулець різко піднявся на 1 – 2 метри, затопивши значні території середмістя Кривого Рогу. Згодом стало відомо, що затопленими виявились близько 280 домоволодінь, інженерні мережі міста, були зруйновані малі мостові переправи та об’єкти у прибережній зоні. Потужна течія зі швидкістю 100 м³/с (звичайна витрата води в Інгульці близько 10 м³/с) зривала річкову рослинність, несла рибу, била її об опори мостів та каміння. Коли вода зійшла, стали очевидні наслідки лиха: забита риба опинилася на березі та загинула, купи рослинності та сміття зачепились за перешкоди на суттєвій висоті. Вода виносила побутові речі з домогосподарств, змивала родючий шар ґрунту. У деяких районах міста та громадах поблизу виникли перебої з водопостачанням.

Щоб якнайшвидше ліквідувати наслідки обстрілів та зупинити потік води з водосховища, зменшити втрати чистої води з джерела водопостачання місцева влада вжила негайних заходів. Було прийняте рішення про контрольований підрив гребель нижче за течією Інгульця, щоб пропустити руслом значні об`єми води.

Пошкоджену частину Карачунівської греблі засипали залізистими кварцитами, які були заскладовані у найближчих відвалах. Це призвело до зміни кольору річки, вона стала багряно-червоною. Місцева влада вчасно не проінформувала містян про причини цього явища та вплив на якість води у річці. Соцмережі вибухнули негативними коментарями, містяни були налякані та подекуди обурені таким рішенням та переймалися за стан річки. Задля зменшення напруги у суспільстві та дослідження стану водних ресурсів, фахівці ГС «Досить труїти Кривий Ріг», за фінансової підтримки Європейського Союзу, вирішили відібрати проби води та
проаналізувати їх за допомогою мобільних тест-систем. Разом з фахівцями ДТКР екологічну класифікацію результатів досліджень виконав кандидат технічних наук, експерт з екологічної безпеки Максим Сорока.

Відбір проб провели 16 вересня

Волонтери-активісти та фахівці ГС «ДТКР» здійснили свій задум 16 вересня. Вони на власні очі побачили проходження призми забрудненої води річкою. Проби відбирались в декількох локаціях, нижче за течією від місця ракетного удару. Результати дослідження підтвердили припущення фахівців – інтенсивне червоно-теракотове забарвлення зумовлене надмірним вмістом зважених часток з великою гідравлічною крупністю. Початкова проба має 6 – 7 см прозорості за шрифтом з вираженим кольором. Вже після двох годин відстоювання вода прояснюється та становить 10 см прозорості. Отже, зважені нерозчинні речовини досить швидко осідають і не мають тривалого впливу на якість води у річці.

У всіх пробах не виявили значного забруднення води. Відповідно до класифікації результати показали добру або посередню якість. Усі досліджені проби мають слабку лужну реакцію (рН 7,4 – 8), без аномальних відхилень. Вміст солей (за показником TDS – total dissolved solids) в них знаходиться в межах 750 — 1000 мг/дм³. Це типова природна мінералізація поверхневих водойм. У первинній зоні впливу виявлена висока гідрокарбонатна та загальна жорсткість води (17 – 17,5 мг-екв./дм³), але такі значення притаманні цій місцевості. У першій та другій контрольних зонах (поблизу Інгулецького мосту та в районі скель МОДРу), нижче за течією від місця події, виявлено підвищений рівень вмісту нітрит- іонів та орто-фосфат іонів. Це може свідчити про вторинне забруднення масиву вод р. Інгулець. Наприклад, внаслідок затоплення вигребів у зоні приватної забудови та каналізаційних мереж і подальшого потрапляння їх вмісту в русло річки.

Зрештою, підсумовуючи результати досліджень, можемо говорити, що ракетний удар з подальшими відбудовчими роботами, мав обмежений та некатастрофічний вплив на екосистему р. Інгулець у межах заплави Кривого Рогу. Станом на 16 вересня 2022 року найгірші екологічні показники має друга проба в районі скель МОДРу – категорія якості води «Посередня», з тенденцією на покращення завдяки «промиванню» русла. Що й не дивно, адже саме там ми побачили призму червоної води. Проте, в умовах військових дій, коли люди налякані та знаходяться у стані постійного стресу, важливо, щоб місцева влада швидко реагувала на інформаційні коливання у суспільстві, вчасно доносила інформацію про загрози або їх відсутність. Можемо зазначити, що результати інструментально-лабораторних досліджень проб вод, відібраних органами місцевого самоврядування та влади, досі не опубліковані (станом на грудень).

Вся відповідальність за скоєні воєнні злочини та військову агресію проти українського народу та довкілля лежить на російській федерації. Віримо, що злочинці будуть покарані. Збитки довкіллю внаслідок забруднення річки Інгулець, спричиненого цим ракетним нападом, вже оцінені Державною екологічною інспекцією України у понад 77 млн гривень.

_________________________________

Ця стаття підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГС «Досить труїти Кривий Ріг» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.