Дайджест змін законодавства в екологічній сфері

Всі новини / 19.09.2023

Продовжуємо моніторинг змін у довкіллєвому законодавстві. На черзі у нас травень-червень 2023 року.

Ми дещо обурені запропонованими пропозиціями Законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування інструментів державного регулювання у довкіллєвій сфері», адже вони порушують норми Орхуської конвенції та суперечать європейським довкіллєвим Директивам. Тож ми разом з учасниками коаліції громадських організацій “Досить труїти Україну” направили свої зауваження до Міндовкілля. З одного боку, пропонують зменшити навантаження на бізнес задля підтримки економіки. Але виключивши важливі етапи з процедури отримання дозволів на викиди, ми зрештою ризикуємо отримати зловживання підприємств-забруднювачів та як наслідок – погіршення стану довкілля.

Активно попрацювати нам довелося й над прийнятим за основу Законом України “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля”. Ми напрцювали близько 60 зауважень та пропозицій та надіслали на розгляд до комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.

Звернутися до Президента України, екокомітету ВРУ та Міндовкілля нас та учасників ДТУ змусила й Постанова КМУ про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. Нею вносяться зміни до “Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі, для здоров’я населення”, внаслідок чого нівелюється зміст моніторингових досліджень та виявлення негативних наслідків виконання ДДП для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, не передбачених під час процедури СЕО, усувається вимога по усуненню таких наслідків.

Більше нововведень нижче

ДАЙДЖЕСТ ЗМІН

ДОВКІЛЛЄВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ЗА ТРАВЕНЬ – ЧЕРВЕНЬ 2023 РОКУ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОНОПРОЕКТИ

11 травня 2023 року на сайті Міндовкілля було опубліковане повідомлення про оприлюднення проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування інструментів державного регулювання у довкіллєвій сфері» (далі – проєкт Закону).

Цим документом пропонується внести наступні зміни до Закону України «Про охорону атмосферного повітря»:

– виключити з підстав для відмови у видачі дозволу на викиди одержання негативного висновку від Держпродспоживслужби;

– виключити з підстав анулювання дозволу на викиди скасування Держпродспоживслужбою висновку щодо можливості видачі дозволу;

– скасувати необхідність отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання Міндовкіллям або місцевими органами виконавчої влади, та погодження Держпродспоживслужби при здійсненні викидів забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря;

– скасувати необхідність отримання дозволу та погодження Держпродспоживслужби при здійсненні діяльності, що спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

– відмінити необхідність погодження способів видобування надр та вибухових робіт з Міндовкіллям та Держпродспоживслужбою;

– виключити з переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка), дозвіл на переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель у цілях, пов’язаних з веденням лісового господарства, без їх вилучення у постійного лісокористувача та дозвіл на провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях.

Коментар від ДТКР: пропозиції Законопроекту порушують норми Орхуської конвенції та не відповідають європейським довкіллєвим Директивам, несуть високі ризики, що будуть створювати порушення конституційних прав громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

Запропоновані зміни порушують дотримання принципу рівноваги між економічними інтересами та забезпеченням державою основоположних прав громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля, носять дискримінаційний характер. Про дотримання принципу рівноваги також неодноразово наголошував ЄСПЛ в своїх рішеннях.

Зокрема, ініціатори законопроекту з метою оптимізації діючих інструментів державного регулювання господарської діяльності та зменшення навантаження на бізнес пропонують виключити з процедури отримання дозволів на викиди важливу стадію – перевірку обґрунтовуючих документів на дотримання вимог санітарного законодавства під час експлуатації об’єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші. Згідно чинного законодавства, якщо підприємство порушує норми санітарного законодавства, зокрема, вимоги щодо розміру санітарно-захисної зони, Держпродспоживслужба видає висновок щодо неможливості видачі дозволу на викиди із зазначенням змісту зауважень. Запропоновані ж зміни передбачають скасування участі Держпродспоживслужби та перевірки дотримання Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. Такі зміни нададуть можливість суб’єктам господарювання зловживати своїми правами під час процедури отримання дозволів, використовувати недостовірну екологічну інформацію та на підставі цієї інформації отримувати всі необхідні документи для здійснення промислової діяльності.

У разі набрання чинності таких змін залишиться без необхідного врегулювання процедура погодження здійснення викидів, для яких не встановлено нормативів, а також проведення вибухових робіт, зокрема вибору речовин та сумішей, що будуть використані. Фактично запропонованими змінами виключили важливі повноваження як Міндовкілля, так і Держпродспоживслужби, які забезпечували дотримання природоохоронних норм суб’єктами господарювання при здійсненні промислової діяльності.

Підтримка економіки країни в умовах війни, зменшення регуляторного та фінансового навантаження на бізнес не мають негативно впливати на стан довкілля. Зважаючи на те, яку шкоду рф завдає навколишньому природному середовищу, при прийнятті рішень органи влади мають враховувати ризики для здоров’я та життя майбутніх поколінь та не допускати погіршення екологічної ситуації, яка й зараз в Україні є надскладною.

У зв’язку з цим ГС ДТКР за підтримки учасників коаліції громадських організацій “Досить труїти Україну” направила свої зауваження до Міндовкілля.

Постановою Верховної Ради України від 29.05.2023 року № 3109-IX прийняли за основу проєкт Закону України “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля” № 6004-д від 04.01.2023 року.

Метою його ухвалення є впровадження інтегрованого довкільного дозволу (далі – дозвіл) для операторів установок, що здійснюють викиди, для контролю та зменшення викидів забруднюючих речовин та застосування ними найкращих доступних технологій та методів управління (далі – НДТМ).

Основні положення проєкту Закону:

суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво коксу, випалювання або агломерацію металевих руд, виробництво чавуну або сталі, обробку чорних металів та іншу діяльність, передбачену проєктом Закону, мають отримувати інтегрований довкільний дозвіл. Законопроєктом встановлений порядок видачі дозволу, його зміст, підстави для відмови у видачі, внесення змін до інтегрованого дозволу, його анулювання та порядок оскарження.
Міндовкілля забезпечує ведення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкільних дозволів, який буде містити в тому числі такі документи – дозвіл з усіма наступними змінами, внесеними до нього; результати ОВД, оголошення про початок громадського обговорення у процесі видачі дозволу, звіти оператора установки про дотримання умов дозволу тощо. Доступ до документів та інформації, що містяться в Реєстрі, буде забезпечуватися через електронний кабінет користувача, адресну розсилку та веб-портал Реєстру.
Міндовкілля забезпечує проведення громадського обговорення у процесі видачі (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу. За його результатами Міндовкілля готує звіт про громадське обговорення, в якому підсумовує отримані зауваження та пропозиції та зазначає, яким чином в умовах інтегрованого довкільного дозволу повністю враховані, частково враховані або обґрунтовано відхилені зауваження та пропозиції.
висновки НДТМ набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування, але не раніше ніж 01.01.2024 року. Застосування висновків НДТМ починається з дати, що зазначена в них, але не пізніше ніж через 4 роки з дня набрання ними чинності та не раніше ніж через 4 роки з дня припинення/скасування воєнного стану в Україні.
можливе встановлення для конкретної установки менш жорстких гранично допустимих викидів, ніж нормативів, визначених у висновках НДТМ. Відступ надається на строк здійснення конкретних заходів, визначених умовами дозволу, і не може перевищувати 7 років з дня введення в дію висновку НДТМ для кожного виду діяльності, що провадиться на установці.

Коментар від ДТКР: ми напрацювали близько 60 зауважень та пропозицій до законопроєкту, які були направлені на розгляд комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ.

Фахівці Спілки, зокрема, запропонували:

– надати в законі визначення поняттям ”кумулятивний вплив”, “компенсаційні заходи”, “найкращі доступні технології та методи управління”;

– визначити, що кошти за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу мають зараховуватися не до Державного бюджету України, а до місцевих бюджетів;

– встановити, що анулювання інтегрованого довкільного дозволу має здійснюватись після вчинення одного незаконного перешкоджання перевірці контролюючого органу;

– встановити відповідальність за здійснення діяльності без отримання інтегрованого довкільного дозволу та за порушення умов інтегрованого дозволу, зокрема: строків, надання недостовірної інформації під час процедури обговорення інтегрованого дозволу, перевищення нормативів викидів, зазначених у дозволі;

– передбачити, що заява на отримання інтегрованого довкільного дозволу має містити оцінку кумулятивного впливу на довкілля та здоров’я мешканців прилеглих територій від усіх установок оператора, усіх його промислових майданчиків, види та обсяги утворюваних відходів, систему поводження з цими відходами, умови провадження планованої діяльності, зазначені у висновку з ОВД.

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

Постановою від 02.05.2023 року № 3076-IX ухвалили Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, Європейського парламенту, МАГАТЕ та його держав-членів щодо запровадження заходів для зменшення співпраці з рф у сфері ядерної енергетики, а також накладення санкцій на підприємства та організації російського атомно-промислового комплексу.

В Зверненні, зокрема, Верховна Рада України закликає міжнародні організації:

вжити заходів для зменшення впливу рф на розвиток ядерної енергетики у світі та належним чином відреагувати на неприпустимі порушення, вчинені державною корпорацією з атомної енергії “Росатом”, в тому числі, шляхом:

– скорочення закупівель російського ядерного палива, припинення укладання нових контрактів з “Росатом”;

– застосування персональних санкцій до ключових посадовців “Росатом” та пов’язаних з нею юридичних осіб;

– застосування персональних санкцій до працівників “Росатом” та пов’язаних з нею фізичних осіб, які втручалися та продовжують втручатися в роботу атомних електростанцій на території України та своїми діями загрожували та загрожують ядерній безпеці;

– виключення “Росатом” та пов’язаних (афілійованих) з нею юридичних осіб з Глобального договору ООН за порушення засадничих принципів захисту прав людини;

– встановлення обмежень для представників рф та республіки білорусь у МАГАТЕ в доступі до даних про українську ядерну енергетику, а також обмеження їх залученості до ухвалення рішень МАГАТЕ щодо української ядерної енергетики;

– призупинення участі “Росатому” та пов’язаних (афілійованих) з нею юридичних осіб у Всесвітній ядерній асоціації (WNA), Всесвітній асоціації операторів атомних електростанцій (WANO) та інших профільних міжнародних організаціях.

розпочати розроблення санкційного механізму та його критеріїв, що будуть застосовані в подальшому, якщо “Росатом” та пов’язані з нею юридичні особи продовжуватимуть ігнорувати міжнародні норми ядерної безпеки та керівні принципи МАГАТЕ, а також вчинятимуть протиправні дії на атомних електростанціях України
створити міжпарламентські робочі групи для розроблення конкретних цілей на найближчі роки, спрямованих на скорочення співпраці з рф, “Росатом” та пов’язаними з нею фізичними і юридичними особами, пошук альтернативних постачальників товарів і послуг у сфері атомної енергетики та збільшення потужностей внутрішнього виробництва в ядерній енергетиці.

Коментар від ДТКР: Впродовж періоду ведення повномасштабної війни та вчинення воєнних злочинів рф своїми діями в Україні, зокрема, здійснює і постійний ядерний терор. Тому звернення влади України до парламентів іноземних держав та міжнародних організацій є дуже важливим. ГС ДТКР ще у квітні 2022 року за підтримки інших громадських організацій звернулась до світової спільноти з заявою про необхідність визнати рф ядерним терористом та накласти санкції на державну корпорацію “Росатом”. Вже тоді громадськості було зрозуміло, наскільки небезпечним є захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС, атаки на інші ядерні об’єкти України.

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Постановою КМУ від 02.05.2023 р. № 430 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки (далі – Реєстр).

Реєстр ведеться, в тому числі, для забезпечення:

– подання та опрацювання документації замовниками документів державного планування (далі – ДДП) та органами виконавчої влади, які здійснюють консультації;

– вільного доступу всіх заінтересованих сторін через веб-сайт Реєстру до інформації щодо стратегічної екологічної оцінки (СЕО) ДДП;

– проведення громадського обговорення та надання пропозицій та зауважень громадськості.

Держателем та адміністратором Реєстру є Міндовкілля. Замовники та органи, які здійснюють консультації, мають доступ до Реєстру з правом внесення відомостей відповідно до своїх повноважень.

Також вказаною Постановою внесені зміни до Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі, для здоров’я населення, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2020 р. № 1272.

Пункт 3 Змін передбачає виключення з вищевказаного Порядку пункту 11 такого змісту: якщо під час здійснення моніторингу виявлені не передбачені звітом про СЕО негативні наслідки виконання ДДП для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, замовник має:

– вжити заходів для усунення негативних наслідків;

– подати пропозиції органу, що затвердив ДДП, щодо внесення змін до нього, з метою усунення негативних наслідків;

– провести СЕО по ДДП, до яких вносяться зміни в зв’язку із виявленням в процесі моніторингу негативних наслідків.

Коментар від ДТКР: Оскільки запропоновані зміни у Постанови закладають високі ризики надання замовником недостовірної та неповної екологічної інформації протягом всієї процедури СЕО та безпосередньо у Звіті про СЕО, ГС ДТКР за підтримки учасників коаліції громадських організацій “Досить труїти Україну” звернулася до Президента України, екокомітету ВРУ та Міндовкілля з проханням не виключати п.11 з вищевказаного Порядку.

2. Постановою КМУ від 02.06.2023р. №560 затверджений Порядок ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів.

Документ набирає чинності з 08.10.2023 року, крім пунктів щодо викидів забруднювачів, що здійснюються дифузними джерелами у води або землю, які набирають чинності з 08.10.2024 року.

Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів (далі – Реєстр) функціонуватиме як онлайн-сервіс на вебпорталі «ЕкоСистема». Його держателем та адміністратором є Міндовкілля.

Контролюючим органом у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів є Держекоінспекція. Створення та подання даних (інформації) до Реєстру здійснюється через електронний кабінет користувача ЕкоСистеми.

У вказаному Порядку визначені:

– особливості користування Реєстром;

– порядок реєстрації та особливості внесення даних про обʼєкти, які знаходяться в експлуатації операторів;

– подання звітності операторами та довідок про дифузні джерела залученими органами.

Також Постановою затверджені форми заяв оператора.

Коментар від ДТКР: ми сподіваємось, що у подальшому буде реалізована мета затвердження Порядку та він дозволить:

– відстежувати викиди та перенесення забруднювачів у часі та просторі;

– аналізувати зменшення викидів і встановлювати пріоритети у скороченні та ліквідації потенційно шкідливих викидів;

– приймати ефективні рішення з питань запобігання та зменшення промислового забруднення;

– забезпечити для громадськості вільний та зручний доступ до екологічної інформації;

– гарантувати реалізацію права громадськості брати участь у формуванні державної екологічної політики у сфері реєстрації викидів.

Постановою КМУ від 30.06.2023 р. № 667 затверджений Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами

Регіональні плани управління відходами (далі – РПУВ) розробляються Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Визначені наступні етапи затвердження РПУВ:

– розміщення на офіційному веб-сайті інформації про початок роботи над проектом РПУВ;

– утворення робочої групи для підготовки пропозицій до проекту РПУВ, до складу якої можуть входити працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також незалежні експерти;

– розробка проекту РПУВ з урахуванням пропозицій робочої групи;

– громадське обговорення та консультації щодо розробленого проекту РПУВ під час проведення його стратегічної екологічної оцінки;

– погодження проекту РПУВ із Міндовкіллям та Мінінфраструктури;

– затвердження проекту РПУВ рішенням розробника;

– оприлюднення затвердженого РПУВ на офіційному веб-сайті протягом 5 робочих днів з дня його затвердження.

РПУВ розробляється на 10 років та підлягає перегляду кожні 4 роки з дати набрання ним чинності. РПУВ оновлюється протягом 6 місяців з дня внесення змін до Національного плану управління відходами.

Відповідальність за виконання РПУВ, цільове та ефективне використання виділених для його виконання коштів покладена на розробника.

Громадськість може отримати інформацію про хід виконання РПУВ шляхом вивчення звітів розробника на його офіційному сайті. Документи мають опубліковуватися до 1 березня кожного року, наступного за звітнім.

Постанова КМУ від 19.06.2023 р. № 625 «Деякі питання поводження з побутовими відходами в особливих умовах»

Визначає особливості поводження з побутовими відходами в особливих умовах:

– на територіях, які включаються до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф;

– під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру.

Затвердженим нею Порядком, зокрема передбачено, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту, створюють:

– місця тимчасового зберігання побутових відходів у разі обмеженого надання послуги з поводження з побутовими відходами в особливих умовах;

– майданчики тимчасового зберігання побутових відходів на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, територіях загального користування, територіях підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територіях на умовах договору у разі відсутності можливості надання послуги з поводження з побутовими відходами в особливих умовах.

Постановою визначені:

– вимоги до улаштування вказаних місць та майданчиків тимчасового зберігання побутових відходів – визначена відстань до водних об’єктів, лісів, територій природно-заповідного фонду тощо;

– умови надання послуг з поводження з побутовими відходами – в тому числі, наявність спецтехніки та безпечних шляхів для перевезення відходів;

– умови, коли надання послуг може бути обмеженим або неможливим – в разі пошкодження (знищення) техники, виникнення небезпеки перевезення відходів;

– порядок роздільного збирання відходів – зокрема, утворювачі побутових відходів мають здійснювати роздільне збирання біовідходів від інших побутових відходів;

– порядок перевезення побутових відходів – не рідше одного разу на 7 днів за безпечних умов;

– порядок поводження з небезпечними відходами – виконкомам рекомендовано укладати договори про збирання, перевезення та перероблення (оброблення) вказаних відходів за рахунок коштів, що надходять до спеціального фонду місцевих бюджетів за справляння екологічного податку, або інших джерел, не заборонених законодавством.

ПРОЕКТИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ

1. На сайті Міндовкілля 02.06.2023 року опублікували повідомлення про оприлюднення проєкту Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, погодження та затвердження місцевих планів управління відходами».

Встановлені наступні етапи затвердження МПУВ:

– розміщення на офіційних вебсайтах органів місцевого самоврядування інформації про початок роботи над проєктом МПУВ з визначенням строків і форми подання пропозицій;

– створення робочої групи для підготовки пропозицій до проєкту МПУВ та узгодження позицій до них;

– розробка проєкту МПУВ з урахуванням пропозицій робочої групи;

– проведення громадських обговорень проєкта МПУВ під час процедури СЕО;

– доопрацювання проєкту МПУВ за результатами громадських обговорень;

– оприлюднення звіту про результати розгляду пропозицій суб’єктів місцевого розвитку до проєкта МПУВ;

– затвердження проекту МПУВ сільськими, селищними, міськими радами для кожної територіальної громади.

МПУВ розробляється протягом одного року з дня набрання чинності РПУВ у відповідній області.

МПУВ розробляється строком на 10 років та підлягає перегляду кожні 4 роки з дати набрання чинності. МПУВ оновлюється протягом 6 місяців з дня внесення змін до РПУВ.

Проаналізувавши проект Постанови, ГС ДТКР підготували свої зауваження та пропозиції, які стосувалися наступного:

– приведення термінології проекту у відповідність до чинного законодавства;

– порядку оприлюднення розробником інформації про врахування пропозицій до проекту МПУВ;

– доповнення розділів проекту МПУВ інформацією про поводження з окремими видами відходів та відомостей про земельні ділянки, які використовуються або можуть бути використані під полігони захоронення ТПВ.

2. На сайті Міндовкілля 27.06.2023 р. опублікували повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації».

Проект Наказу визначає:

– порядок організації експлуатації полігонів для побутових відходів, зокрема, визначені заборонені для ввезення на полігон відходи (вибухонебезпечні, рідкі відходи, відпрацьовані промислові та автомобільні батарейки та акумулятори, за виключенням залишків від їх обробки; роздільно зібрані відходи електричного та електронного обладнання, які не були попередньо оброблені тощо);

– порядок організації експлуатації полігонів для небезпечних відходів – їх приймання, складування, вилучення та знешкодження фільтрату, відведення зливових і талих вод тощо;

– підстави припинення експлуатації полігону, зокрема у разі рішення оператора полігону, заповнення місткості полігону, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, рішення суду;

– природоохоронні та санітарно-епідеміологічні вимоги, правила пожежної безпеки та охорони праці.

Проект наказу встановлює, що догляд за полігоном для відходів після припинення його експлуатації здійснює власник полігону протягом 30 років.

До проекту додаються:

перелік інертних відходів, що дозволені для застосування в якості ізолюючих матеріалів;
перелік стандартів, що застосовуються для тестування на відповідність критеріям прийнятності відходів;
критерії прийнятності відходів на полігони для небезпечних відходів;
критерії прийнятності відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними;
критерії прийнятності небезпечних відходів на полігони для відходів, що не є небезпечними;
перелік інертних відходів, що дозволені для приймання на полігони для інертних відходів без тестування на відповідність критеріям прийнятності відходів.

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Наказом Міндовкілля № 304 від 10.05.2023 затверджені Правила охорони підземних вод (далі – Правила).

Ці Правила встановлюють вимоги з охорони підземних вод, що забезпечують:

– захист вод від забруднення, засмічення, вичерпання, виснаження та інших дій, які можуть погіршити умови водозабору,

– реалізацію заходів з охорони навколишнього природного середовища, при здійсненні будь-яких видів антропогенної діяльності, яка може негативно позначитися на показниках підземних вод, знизити їх здатність до відновлення, порушити гідрогеологічний режим підземних вод, завдавати шкоди здоров’ю людей.

З метою раціонального використання ресурсів підземних вод місцевим органам виконавчої влади при розробленні заходів з розвитку систем поточного і перспективного водопостачання об’єктів комунального господарства та промисловості рекомендовано формувати замовлення на проведення розвідки родовищ (ділянок) підземних вод для господарсько-питного і технічного водопостачання.

Правила визначають наступне:

– при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з будівництва водозабору підземних вод з метою водопостачання, суб’єкт господарювання повинен надати органам влади висновок з ОВД про допустимість провадження планованої діяльності;

– буріння свердловин з метою водопостачання здійснюється за умови забезпечення у повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля;

– з метою здійснення діяльності, пов’язаної з видобутком, забором та використанням підземних вод, необхідність отримання спеціального дозволу на користування надрами, дозволу на спеціальне водокористування регулюється у встановленому законодавством порядку;

– Міндовкілля затверджує програму, відповідно до якої здійснюється державний облік підземних вод, який реалізується шляхом спостережень за кількісними і якісними характеристиками підземних вод;

– з метою забезпечення охорони водних об’єктів у районах забору води для централізованого та нецентралізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму;

– фізичні особи, фізичні особи – підприємці або юридичні особи створюють локальну мережу спостережних свердловин для проведення моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу на навколишнє природне середовище та ефективності заходів із запобігання забруднень підземних вод.

Наказом Міндовкілля № 298 від 04.05.2023 затвердили Положення про Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України.

Відповідно до Положення Криворізький ботанічний сад входить до складу природно-заповідного фонду України як об’єкт загальнодержавного значення, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

Положенням встановлені:

– мета створення та завдання Криворізького ботанічного саду;

– органи управління об’єкту;

– розподіл території ботанічного саду на зони: експозиційна, наукова (для співробітників та науковців), заповідна (заборонена для відвідування) та адміністративно-господарська.

Положенням визначені заборонені види діяльності, що загрожують збереженню колекцій рослин і природної флори, а саме: будівництво споруд, шляхів, трубопроводів, мереж електропередач та інших комунікацій, які не пов’язані з діяльністю ботсаду; будь-які дії, що можуть завдати шкоди колекціям рослин; збір або знищення окремих рослин, їх квітів та плодів, будь-яке пошкодження дерев та чагарників, газонів, квітників, будівель; влаштування місць відпочинку (за виключенням спеціально відведених місць та проведення організованих екскурсій), розведення вогнищ; мисливство та рибальство; проведення усіх видів рубок та інших господарських заходів із порушенням встановленого порядку.