«Досить труїти Кривий Ріг” продовжує огляд змін та новацій у законодавстві, які стосуються довкілля. У цьому матеріалі – наш огляд за жовтень 2022 р. 

7 жовтня Верховна Рада України ухвалила Постанову №2663-IX, якою схвалила звернення ВР стосовно створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Це звернення адресоване до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів іноземних держав. Створення такого трибуналу дозволить притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців, в тому числі і за шкоду нанесену природі та довкіллю України.

Кабмін України змінив Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Зокрема у Постанові №1196 від 21.10.2022 р. деталізували порядок проведення слухань, розміщення інформації та ознайомлення з нею мешканців. Проте в  документі не обійшлося без певних моментів, які можуть ускладнити процес. Детально про цю процедуру та інші зміни у законодавстві у жовтні 2022 р. читайте на нашому сайті.

ДАЙДЖЕСТ ЗМІН ДОВКІЛЛЄВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ЗА ЖОВТЕНЬ 2022 РОКУ

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

1. У Постанові від 07.10.2022 року №2663-IX схвалила Звернення Верховної Ради України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів іноземних держав стосовно створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
У Зверненні Верховна Рада України, в тому числі, закликає міжнародні інституції, парламенти іноземних держав підтримати створення спеціального міжнародного трибуналу, який матиме юрисдикцію щодо розслідування та притягнення до відповідальності за вчинення злочинів агресії РФ проти України, починаючи з лютого 2014 року.

Створення постійного міжнародного трибуналу дозволить притягнути воєнних злочинців російської федерації до відповідальності, у тому числі й за злочини проти довкілля. Це також забезпечить стягнення репарацій та відшкодування шкоди завданої довкіллю російським агресором. Тому, на наш погляд, Верховна Рада України зробила важливий крок до закладення правового фундаменту для відновлення порушень міжнародного права країною-терористкою російською федерацією.

2. Постановою Верховної Ради України від 06.10.2022 року №2648-IX прийнятий за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об’єктів та будівництва нових об’єктів, пов’язаних з післявоєнною перебудовою економіки України» (реєстраційний №7508 від 01.07.2022 року).
Законопроект вносить зміни до Законів України «Про державно-приватне партнерство», «Про стратегічну екологічну оцінку» («Про СЕО»), «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо.

Законопроект передбачає розширення сфери застосування державно-приватного партнерства (ДПП). Так, ДПП планується здійснювати у будівництві та експлуатації об’єктів транспортної інфраструктури, залізничної інфраструктури, інфраструктури засобів зв’язку, морських і річкових портів та їх інфраструктури, об’єктів поводження з відходами, житлової забудови тощо. При цьому передбачено, що за рішенням владних органів ДПП може застосовуватися і в інших сферах діяльності з надання суспільно значущих послуг.

Відповідно до внесених законопроектом змін дія Закону «Про СЕО» не поширюється на проекти, які реалізуються на умовах ДПП.

Запропоновані зміни до довкіллєвого законодавства, на наш погляд, несуть корупційні ризики та ризики зловживань з боку місцевої влади та забруднювачів. А також – високі ризики негативного впливу на довкілля. Адже за проведеним аналізом ДТКР у 2020 році, органи місцевої влади в промислових агломераціях країни здебільшого не дотримуються норм ЗУ «Про державно-приватне партнерство», трактують правовідносини, що підпадають під регулювання цього Закону на власний розсуд (посилання на дослідження). Так, у промислових містах замість дотримання норм ЗУ «Про державно-приватне партнерство» укладали із забруднювачами договори соціального партнерства, які не відповідають а ні по змісту, а ні за процедурою їх укладення нормам вказаного Закону. Суттєвою прогалиною у цій сфері стала відсутність контролю з боку правоохоронних органів щодо таких процедур та порушень навколо них. Надання можливості органам місцевого самоврядування визначати на власний розсуд сферу застосування державно-приватного партнерства, обмеживши їх дії лише критерієм «суспільно значущі послуги» несе високі негативні ризики. Отже, законодавцем має бути знайдено шляхи дотримання балансу між задачами післявоєнної відбудови країни та збереженням і відновленням довкілля.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

1. У Постанові Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 р. №1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555» схвалена нова редакція Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Ним визначається механізм  обговорення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів.

Постановою внесені зміни до Порядку:

Повідомлення про проведення громадських слухань має включати рішення органів місцевого самоврядування про розробку проекту містобудівної документації та завдання на його розроблення.

На замовника поклали обов’язок публікувати інформацію про умови ознайомлення виключно з матеріалами проекту містобудівної документації. Оскільки згідно з новими змінами замовник не зобов’язаний публікувати пояснювальну записку та звіт про СЕО.

Скасували вимогу для заявника повідомляти про заплановані інформаційні заходи в період проведення громадських слухань;

Встановили обов’язкову умову для проведення громадських слухань з приводу проекту комплексного плану. А саме – участь у них представників не менш як трьох чвертей населених пунктів від загальної кількості, що входять до складу територіальної громади, для якої розробляється комплексний план.

Ще одна обов’язкова умова – участь у громадських слуханнях не менш як двох представників від кожного населеного пункту, щодо якого у комплексному плані розробляються рішення стосовно генерального плану населеного пункту.

Передбачили порядок перенесення громадських слухань за рішенням замовника містобудівної документації та в разі, якщо їх визнано такими, що не відбулися.

Визначили порядок ознайомлення з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових носіях протягом п’яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час).

Встановили порядок проведення громадських слухань в режимі відеоконференцій у випадку воєнного стану, надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, запровадження карантинних заходів, а також інших обмежень щодо проведення зібрань на строк понад 30 календарних днів за рішенням замовника розроблення містобудівної документації.

Встановили порядок розміщення протоколу громадських слухань і матеріалів аудіовізуального запису та доступу до них громадськості. 

Ознайомлення з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових носіях протягом п’яти календарних днів до дати проведення громадських слухань суттєво ускладнює процес надання зауважень та пропозицій від громадськості. В часи розвитку інтернету, інформаційних технологій та електронної передачі даних, а також введення обмежень внаслідок карантину, військового часу і т.ін. – друк проектів містобудівної діяльності на паперових носіях є нераціональним, не екологічним та не забезпечує вільний доступ громадськості до екологічної інформації. Такі норми можуть обмежити права громадськості на доступ до екологічної інформації та участь в прийнятті екологічних рішень. В той самий час, деталізація порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації є важливим і позитивним кроком для дотримання Орхуської Конвенції. Адже, в більшості випадків така документація підпадає під проведення процедури стратегічної екологічної оцінки. Новими законопроектами передбачено, що післявоєнна відбудова у деяких сферах планується без проведення стратегічної екологічної оцінки, залучення громадськості через слухання до прийняття рішень надасть можливість зберегти права мешканців відповідно до Орхуської конвенції.  

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

1. Наказом Міндовкілля України від 28.10.2022 року №454 затверджений Порядок взаємодії Міністерства з обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями з питань охорони навколишнього природного середовища.

Наказ визначає, що їх взаємодiя здiйснюється шляхом: обмiну iнформацiєю; проведення навчально-методичних заходiв з питань охорони довкілля; вироблення спiльних позицiй з питань удосконалення законодавства у сферi охорони навколишнього природного середовища; мінімізації несприятливого впливу дiяльностi суб’єктiв господарювання на його стан; аналізу стану довкілля на національному та регiональному рiвнях; здійснення iнших заходiв, передбачених законодавством. 

2. Наказом Міндовкілля від 13.10.2022 року №424 затверджена Методика визначення шкоди та збитків, завданих територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок збройної агресії РФ. Метою є прогнозування витрат на відновлення, визначення обсягів компенсації державі за шкоду, заподіяну довкіллю та подання позовів до судових інстанцій, в тому числі міжнародного рівня.

Факт заподіяння шкоди та збитків ПЗФ, а також їх масштаби встановлюють комісії, створені місцевими державними адміністраціями, а на період воєнного стану – військовими адміністраціями. До їх складу включаються представники державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, адміністрації територій та об’єктів ПЗФ, яким заподіяні збитки, представники територіальних органів Держгеокадастру, ДЕІ, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та правоохоронних органів.

Методика передбачає, що відшкодуванню підлягають витрати на відновлення природних комплексів та об’єктів, виражені в грошовій формі, невідновлювальні втрати ПЗФ, збитки, завдані у результаті забруднення природних ресурсів, витрати на проведення оцінки завданої шкоди та збитків.

3. Наказом Міндовкілля від 05.10.2022 року №414 затверджена Методика визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Йдеться про земельні ділянки лісогосподарського призначення, захисні лісополоси, розсадники, лісові культури та мисливські угіддя, які зазнали шкоди внаслідок збройної агресії РФ. Обраховуються втрати лісових насаджень та пов’язані з ними втрати пошкодженої, втраченої заготовленої лісопродукції, неотримані доходи лісокористувачів, витрати на підготовку ґрунту під створення лісових культур, витрати на вирощування садівного матеріалу у лісових розсадниках, втрати мисливського господарства внаслідок знищення або пошкодження вольєрів, інших біотехнічних споруд, мисливських тварин тощо.

Факти заподіяння шкоди та збитків за вказаною Методикою встановлюються комісіями, створеними місцевими державними адміністраціями, на період воєнного стану — військові адміністрації, шляхом огляду по виділених земельних ділянок, даних дистанційного зондування землі, опрацювань висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей, отриманих, зокрема, з офіційних джерел інформації, оперативних повідомлень фізичних та юридичних осіб тощо.

До складу Комісій включаються представники місцевих державних  адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, ДСНС, архітектури та містобудування, правоохоронних органів,  постійні лісокористувачі та власники лісів, користувачі мисливських угідь, яким заподіяні збитки, або органи, які здійснюють їх охорону.

Розрахунок розміру шкоди та збитків здійснюється державною лісовою охороною за поданням матеріалів від постійних лісокористувачів та власників лісів, у власності та користуванні яких перебувають земельні ділянки лісового фонду.

Прийняття методик розрахунків збитків нанесених країною-агресором довкіллю України є одним з елементів забезпечення стягнення шкоди завданої воєнними діями. Сподіваємось, що місцеві державні адміністрації вже створили Комісії та активно фіксують факти заподіяння шкоди довкіллю російською.