У вересні 2022 р. в Україні ухвалили ще низку законів, які пов’язані з міжнародними зобов’язаннями нашої країни. «ДТКР» продовжує знайомити вас зі змінами у законодавстві, які стосуються довкілля. Наразі, представляємо аналітику за вересень.

Верховна Рада ухвалила закон, який дозволить створити в Україні єдиний реєстр викидів та забруднювачів. Цей документ відкриває ще більше можливостей для участі громадськості у формуванні екологічної політики у державі.

Також у парламенті зареєстрували законопроект, який дає можливість отримати за спрощеною процедурою певні дозвільні документи, які стосуються захисту довкілля. Це неабияк стурбувало активну спільноту. Аналіз цього документу та інших читайте у нашому дайджесті.

ЗАКОНИ

1. Законом України від 20.09.2022 року №2590-IX ратифікували Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС LIFE – Програмі дій з довкілля та клімату, яку уклали 24 червня 2022 року в м. Києві та 13 липня 2022 року у м. Празі. Програма розрахована на період з 2021 по 2027 роки. Її мета – відновлення та покращення якості компонентів навколишнього природного середовища, в тому числі повітря, води та ґрунту, а також збереження біорізноманіття та подолання деградації природних екосистем. З текстом Угоди можна ознайомитися тут.
ГС «Досить труїти Кривий Ріг» підтримує укладання та ратифікацію Угоди про участь України у Програмі ЄС LIFE, оскільки це відкриває більше фінансових можливостей для відновлення пошкоджених чи знищених природних екосистем, ревіталізації річок тощо.

2. Ухвалення Верховною Радою Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» від 20.09.2022 року №2614-IX (далі – Закон №2614) є міжнародним зобов’язанням української держави, передбаченим Протоколом про реєстри викидів та перенесення забруднювачів до Орхуської конвенції. Закон прийнятий задля забезпечення належного доступу громадськості до екологічної інформації (зокрема, до звітів операторів, довідок про дифузні джерела) та забезпечення її участі у формуванні державної політики у сфері реєстрації викидів.
Закон передбачає, що цей документ стане єдиною державною інформаційною системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин, держателем якої є Міндовкілля. Закон №2614 містить такі відомості:

• викиди забруднювачів в атмосферне повітря, воду чи землю в обсягах, що перевищує порогові, зазначені у переліку забруднювачів;
• перенесення за межі промислового майданчика небезпечних відходів в обсязі понад 2 тонни на рік або інших відходів в обсязі понад 2 тисячі тонн на рік для проведення операцій з відновлення або видалення відходів, крім обробки ґрунту (зокрема біохімічного розкладу рідких чи мулових відходів у ґрунті) та закачування на глибину (зокрема вприскування відходів відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи природних резервуарів);
• викиди забруднювачів, що здійснюються дифузними джерелами;
• об’єкти та дифузні джерела;
• перенесення за межі промислового майданчика забруднювачів у зворотних (стічних) водах, призначених для очищення, в обсягах понад порогові обсяги викидів, визначені переліком забруднювачів.

Законом №2614 передбачено, що державний нагляд (контроль) у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів здійснює Державна екологічна інспекція України.
Закон №2614 набирає чинності через 12 місяців з дня його опублікування. Проте положення набирають чинності через 24 місяці з дня його опублікування. Вони стосуються:

• затвердження форми довідки про дифузні джерела, порядку складання та подання таких довідок до уповноваженого органу;
• попередню оцінку якості даних, що включені до звіту оператора, довідки про дифузні джерела на предмет їх повноти, узгодженості та достовірності під час прийняття звіту оператора, довідки про дифузні джерела.

Ми вважаємо, що Закон №2614 є важливим євроінтеграційним документом та забезпечує реалізацію права на доступ громадськості до екологічної інформації, закріпленого в Орхуській Конвенції. Будемо сподіватися, що ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів сприятиме більш повному та достовірному інформуванню громадськості та прийняттю державними органами ефективних рішень з питань запобігання та зменшення промислового забруднення.

3. Законопроєкт «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності» (реєстраційний №8058 від 19.09.2022 року) викликав неабияке занепокоєння громадськості. Пов’язано це з тим, що проєкт зазначеного Закону передбачає прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності, в тому числі дозвільних документів екологічного характеру. За проектом документу, це має робити спеціально створеною для цього комісія.
Згідно положень законопроєкту, Кабінет Міністрів України має затвердити виключний перелік інструментів державного регулювання господарської діяльності в строк до 01.01.2023 року. В цей перелік обов’язково мають входити ті інструменти регулювання, які необхідні для охорони довкілля, і передбачені нормативно-правовими актами ЄС. До лютого 2023 року уряд має затвердити План переведення в електронну форму документів дозвільного характеру, включених до переліку інструментів.
Законопроєкт передбачає створення Єдиної державної електронної системи дозвільних документів, доступ до відомостей якої здійснюється через мережу інтернет та є відкритим та безоплатним.
ГС «Досить труїти Кривий Ріг» вважає, що цей законопроєкт потребує доопрацювання, оскільки в демократичній країні, для якої захист довкілля є одним з найголовніших принципів ведення державної політики, скасування дозвільних документів на право ведення господарської діяльності, що може мати негативний вплив на стан довкілля, не може прийматися органами державної влади виключно за участі представників галузевих бізнес-асоціацій. Подібна дерегуляція бізнесу, яка є метою проєкту закону №8058, не може забезпечити баланс між економічним розвитком держави та екологічною безпекою.

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

1. Постановою Верховної Ради України 2594-IX від 20.09.2022 року схвалене Звернення Верховної Ради України до Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, Програми Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, Європейського Парламенту, Європейської Комісії, парламентів та урядів держав, які є членами Генеральної Асамблеї ООН, щодо утворення спеціальної екологічної моніторингової місії для фіксації екологічної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії на території України.
У Зверненні Верховна Рада України закликає:

• утворити під егідою міжнародних організацій спеціальний орган з екологічного моніторингу та забезпечити його роботу в Україні для перевірки вже зафіксованих заподіяних Росією екологічних та пов’язаних з ними злочинів, з наданням зазначеному органу відповідного мандата ООН на проведення таких дій;
• надати Україні допомогу для невідкладного запровадження процесу документування екологічних злочинів з дотриманням принципів об’єктивності та незалежності при формуванні доказової бази, а також з метою створення спеціальних органів, які розглядатимуть такі випадки заподіяння екологічної шкоди;
• об’єднати зусилля міжнародного співтовариства для збереження спільного навколишнього природного середовища.

ГС «Досить труїти Кривий Ріг» підтримує це звернення, оскільки в умовах війни створення міжнародної екологічної моніторингової місії для фіксації екологічних злочинів є необхідним заходом для створення доказової бази та відшкодування шкоди, нанесеної довкіллю воєнними діями росії проти України.

2. Постановою Верховної Ради України №2595-IX від 20.09.2022 року схвалена Заява Верховної Ради України «Про агресію російської федерації в районах Чорного та Азовського морів і Керченській протоці». Вона направлена до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав і стосується засудження агресії Російської Федерації в районах Чорного та Азовського морів і Керченській протоці, надання допомоги Україні як жертві агресії у реалізації невід’ємного права на самооборону, а також необхідності вжити ефективних колективних заходів для усунення загрози миру і придушення актів агресії російської федерації в районах Чорного та Азовського морів і Керченській протоці, зокрема проведення операцій із забезпечення свободи судноплавства.
ГС «Досить труїти Кривий Ріг» вважає важливим і актуальним таке звернення до міжнародних інституцій та урядів іноземних держав.

3. Постановою Верховної Ради України від 20.09.2022 року №2608-IX прийнятий за основу проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (реєстраційний №5860 від 20.08.2021 року). Законопроєкт передбачає внесення змін до визначень термінів «радіоактивний матеріал», «ядерні установки»; введення визначень термінів «відпрацьоване ядерне паливо» та «радіоактивна речовина» відповідно до права ЄС, зокрема Директиви Ради 2013/59/Євратом; заміна термінів «спорудження» на «будівництво», «підприємці» на «фізичні особи-підприємці» відповідно до вживаної в національному законодавстві термінології; приведення до положень Директиви Ради 2014/87/Євратом положень Закону, які стосуються вдосконалення ядерного законодавства.

4. Постановою Верховної Ради України від 20.09.2022 року №2609-IX прийнятий за основу проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії”» (реєстраційний №6425 від 13.12.2021 року). Він має на меті імплементацію положень Директиви Ради 2013/59/Євратом, зокрема щодо оптимізації дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії. Крім того, проект Закону розроблений для удосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії.

5. Постановою Верховної Ради України від 20.09.2022 року №2610-IX прийнятий за основу проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” щодо експерта з радіаційного захисту» (реєстраційний №3869 від 16.07.2020 року). Метою прийняття законопроєкту є надання можливості суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії, іншим юридичним та фізичним особам, органам влади користуватись рекомендаціями (консультаціями) кваліфікованих експертів з радіаційного захисту, компетенція яких визнана в установленому порядку, при плануванні та здійсненні заходів з радіаційного захисту персоналу та населення.
Вищевказані законопроєкти №5860, 6425 та 3869 матимуть позитивний вплив на удосконалення системи регулювання безпеки використання ядерної енергії, врегулювання порядку видачі дозвільних документів у сфері використання ядерної енергії та забезпечення радіаційної безпеки відповідно до права ЄС.

6. Постановою Верховної Ради України прийнятий за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України (реєстраційний №7475 від 19.06.2022 року). Законопроєктом внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік і комунікацій.
ГС «Досить труїти Кривий Ріг» вважає, що зміни, запропоновані законопроєктом, несуть ризики скорочення площі територій природно-заповідного фонду, в тому числі площі національних природних парків та природних заповідників.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

1. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки від 13.09.2022 р. №1030» затверджений Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку. Він визначає процедуру віднесення об’єктів, на яких розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об’єкта на поверхні землі або під землею, в яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин, до об’єктів підвищеної небезпеки відповідного класу. У Додатку 1 до Порядку встановлені Порогові маси небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, у Додатку 2 – Порогові маси небезпечних речовин за класами небезпечних речовин та категоріями небезпеки.

2. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» від 13.09.2022 року №1025 внесені зміни до Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2015 р. №18. Постановою визначено, що Державна комісія з метою розроблення пропозицій та рекомендацій щодо координації здійснення заходів з усунення наслідків руйнувань та відновлення об’єктів життєзабезпечення населення, зруйнованих внаслідок збройної агресії росії проти України, утворює робочі групи, в які входять представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання. На своїх засіданнях робочі групи розробляють пропозиції та рекомендації щодо координації здійснення заходів з усунення наслідків руйнувань та відновлення об’єктів життєзабезпечення населення, які фіксуються у протоколах засідань таких робочих груп і вносяться для розгляду на засіданні Державної комісії.

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 року №1073 затверджений Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з руйнуванням будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведення робіт з ліквідації їх наслідків. Порядком визначено, що роботи з розчищення територій включають збирання відходів від руйнувань, їх сортування за місцем утворення та перевезення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання.

Організація здійснення операцій з поводження з відходами від руйнувань здійснюється:

• власником/управителем об’єкта, в результаті руйнування якого утворилися такі відходи, або власником чи користувачем земельної ділянки, в межах якої такі відходи розміщені;
• виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (військовою адміністрацією населеного пункту) – щодо відходів від руйнувань, що розміщені на вулицях і дорогах населених пунктів, дорогах загального користування, місцях загального користування, зокрема на територіях парків, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ.

В разі, якщо на відповідній місцевості відсутні полігони захоронення відходів або їх потужність є недостатньою для прийняття відходів руйнації, Порядком передбачено розміщення місць для їх тимчасового зберігання.
Порядком затверджений перелік компонентів відходів від руйнувань (цегла, бетонні уламки, металобрухт, склобій), та можливі шляхи їх повторного використання у будівництві, промисловості будівельних матеріалів.
Прийняття Порядку буде важливим дієвим кроком у сфері захисту довкілля, оскільки питання поводження з відходами руйнації потребує негайного вирішення через різке збільшення їх кількості внаслідок військових дій та переповненість полігонів захоронення твердих побутових відходів. Важливим є дослідження та впровадження можливостей повторного використання компонентів цього класу відходів у будівництві, промисловості, виробництві продукції.

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

1. Наказом Міндовкілля від 05.09.2022 року №342 затверджений «Порядок функціонування електронного кабінету надрокористувача». Цим порядком визначаються загальні засади функціонування, електронного кабінету надрокористувача створеного з метою реалізації заявниками/надрокористувачами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх прав та обов’язків, визначених Кодексом України про надра та іншими нормативно-правовими актами у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

2. Наказом Міндовкілля від №396 від 26.09.2022 року затверджений склад Робочої групи з питань надрокористування.