Бойові дії на території України пов’язані зі значними руйнуваннями і, як наслідок, утворенням значної кількості відходів. Російська федерація поливає шквальним вогнем прифронтові території та б’є ракетами по інфраструктурі та житловим будинкам у глибокому тилу. Значна кількість відходів руйнувань стане ще одним екологічним викликом для України. Тисячі їх тонн забруднюють українські землі. За повідомленнями Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України станом на середину листопада 2022 р. російські окупанти вже знищили або пошкодили понад 12 тис. багатоповерхових будинків, понад 100 тис. приватних садиб та більше 500 промислових підприємств в Україні.

Зараз вже ведеться робота з розбирання завалів, що утворилися внаслідок бойових дій та обстрілів, очищення населених пунктів від уламків зруйнованих об’єктів. Значна частина відходів від руйнувань можуть бути повторно використаними не тільки під час відбудови пошкоджених об’єктів, а й під час виробництва будівельних матеріалів та у процесі відновлення країни.

В Україні у липні 2023 року почав діяти ухвалений раніше Закон “Про управління відходами”. Система знаходиться на стадії реформування. На черзі ухвалення галузевих законів, які будуть регулювати поводження з різними видами відходів. Тому саме зараз час розглянути і проблему відходів руйнувань.

Вони відрізняються від будівельних відходів, адже тут змішані металопластик і скло, матеріали оздоблення фасаду, армувальна сітка, мінеральна вата, матеріали внутрішнього оздоблення, стінові матеріали, покрівля, побутові речі й уламки деревини. А ще можуть бути залишки снарядів, вибухових та горючих речовин. Тож спочатку необхідно провести розмінування. Окремо більшість цих залишків могла би бути використана, але в наявному стані, коли всі вони перемішані у руїнах, необхідне ретельне сортування.

Відсортовані відходи вже можуть бути повторно використані або утилізовані відповідним чином. 22 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1073 “Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”. Документ визначає порядок, терміни та відповідальних за розбирання, сортування та подальшу утилізацію, використання чи складування відходів. Але Постанова не вирішить законодавчих прогалин у поводженні з відходами: класифікацію, правила облаштування майданчиків складування, стимулювання повторного використання та інше.

Перше, що необхідно зробити – це врегулювати законодавство, яке визначає хід процесів тимчасового зберігання, перевезення, сортування, перероблення та утилізації відходів від руйнувань. Важливою є розробка відповідної нормативної бази щодо  виготовлення та використання будматеріалів із вторинних продуктів відходів руйнувань, створення лояльних умов для будівництва нових переробних підприємств, а також перепрофілювання існуючих, які мають недостатньо завантажені виробничі площі. Необхідні подальші наукові дослідження, скеровані на дослідження та обґрунтування виробництва будівельних матеріалів з використанням перероблених відходів.

У багатьох країнах світу переробка будівельного сміття стала прибутковою галуззю економіки. У повторне використання йде близько 90% будівельних відходів у Нідерландах, 87% – у Бельгії, 81% – у Данії, 45% – у Великій Британії, 43% – у Фінляндії, 41% – в Австрії. У Канаді та США існують звалища будівельних відходів, але ціна вивезення сміття на них значно перевищує вартість їхньої переробки. За кордоном забудовникам вигідніше витрачати кошти на переробку та утилізацію будівельних відходів, ніж вивозити їх на звалище. 

Принципи переробки та повторного використання – це основи кругової економіки в Європейському Союзі. В межах Зеленого курсу повторне використання ресурсів є не менш важливими, ніж декарбонізація та відновлювальна енергетика. Якщо зі сторони законодавства в Україні вже почалися зміни, то із пошуком нових технологій ситуація складніша. Адже за останні роки робота з пошуку технологічних рішень велася в основному у напрямку вирішення проблеми побутового сміття. Та світ не стоїть на місці, і вже зараз можна аналізувати практики Європи і Штатів стосовно вирішення проблеми будівельних відходів. 

Україна, підписавши у 2014 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, зробила європейський вибір, у тому числі, й у сфері управління відходами. Ми повинні навіть у цей надважкий час шукати шляхи вирішення проблеми переробки відходів руйнації на інші продукти, які можна використовувати у різних сферах життєдіяльності. Кроком вперед є рециклінг, що значно скоротить часові і фінансові витрати.

Для фінансування заходів Зеленої Угоди ЄС мобілізує щонайменше 1 трлн євро інвестицій протягом 10 років. З 2021 по 2027 року ЄС планує залучити до 150 млрд євро. Ці кошти будуть доступні тим країнам, які впровадили у національне законодавство необхідні європейські директиви. Україні потрібно проаналізувати власне законодавство та оновити його у відповідності з європейським, сформувати для цього покроковий план та реалізувати його.
______________________________________

Допис підготовлений у рамках проєкту, який реалізується у межах Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації, яку реалізує Міжнародний фонд “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам допису і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст допису несе виключно ГС “Досить труїти Кривий Ріг”.