Літо видалося досить “урожайним” що до змін у довкіллєвому законодавстві. Важливим стало внесення змін в законодавчі акти, що регулюють процедуру оцінки впливу на довкілля. Міндовкілля врахувало певні наші зауваження та пропозиції, які ДТКР неодноразово подавала. Відтак громадські слухання тепер, на час дії воєнного стану в Україні,  проводитимуться в режимі відеоконференцій, що дає можливість краще порозумітися представникам зацікавленої громадськості, органів влади та підприємств. Ще одне суттєве, на нашу думку, оновлення полягає в тому, що будь-яка фізична або юридична особа тепер зможе зареєструватися в Єдиному реєстрі з ОВД та отримувати адресні сповіщення про розміщення в ньому нових документів в процедурах ОВД, які її цікавлять. Таким чином не треба буде писати запити та чекати на відповіді. Як наслідок – строк громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність скорочений з 20 до 12 робочих днів.  Внесені й інші уточнення по термінах проведення усіх етапів процедури ОВД.

Є й невтішні моменти – у  Концепції  Державної цільової екологічної програми моніторингу довкілля не приділено належної уваги розвитку громадських систем моніторингу якості повітря та вод та врахуванню (легалізації)  результатів їх вимірювань. Такі системи розвиваються більш динамічно, ніж державні, і суттєво доповнюють інформацію про стан довкілля. Але ми не полишаємо надії та активно “просуваємо” цю концепцію при нагоді. Адже важливо отримувати актуальну екологічну інформацію в реальному часі.

Детальніше нижче.

ДАЙДЖЕСТ ЗМІН 

ДОВКІЛЛЄВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 

ЗА ЛИПЕНЬ – СЕРПЕНЬ 2023 РІК 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

1. 13 липня 2023 року ухвалили Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля”, який набере чинності 29.12.2023 року. 

Головною метою ухвалення Закону є переведення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) у цифровий формат, а також скорочення строків її проведення та зменшення дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень в рамках процедури. .

Закон встановлює, що на час воєнного стану звільняється від проведення ОВД планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабміном. 

Також визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції. При цьому оцінка впливу на довкілля планованої діяльності, що проводитиметься на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), не здійснюється. 

Додатково Законом будуть впроваджені наступні зміни:

• З метою отримання інформації будь-яка фізична або юридична особа може зареєструватися в Єдиному реєстрі з ОВД та отримувати адресні сповіщення про надходження відомостей по процедурах ОВД, які її цікавлять. 
• Оприлюднення повідомлень про плановану діяльність та оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД відбувається шляхом розміщення на веб-сайті Єдиного реєстру з ОВД, адресної розсилки, а також шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах районних держадміністрацій та на офіційних веб-сайтах і дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
• Проведення консультацій Міндовкілля або обласних держадміністрацій щодо звіту з ОВД з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у рамках процедури ОВД проводяться у письмовій та/або електронній формі. 
• У разі якщо для участі в громадських слуханнях зареєструвалося менше 10 осіб, громадські слухання проводяться в режимі відеоконференції.
• Надання висновку з ОВД, в якому визначена недопустимість провадження планованої діяльності, можливе на наступних підставах:

1) наявність встановлених законами заборон чи обмежень, які унеможливлюють провадження планованої діяльності; 

2) виявлення того, що у тому числі в результаті вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання, зменшення, усунення впливу на довкілля, та/або встановлення додаткових обґрунтованих екологічних умов, вплив планованої діяльності залишатиметься таким, що унеможливлює її провадження згідно з вимогами законодавства.

• Відмова у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля здійснюється на підставах:

– порушення суб’єктом господарювання вимог щодо оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД; 

– невідповідність поданих документів вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища та/або вимогам законодавства в інших сферах;

– порушення суб’єктом господарювання вимог щодо оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД та/або розміщення та забезпечення доступу до звіту з ОВД та іншої документації, необхідної для ОВД; 

– визнання громадських слухань такими, що не відбулися, у зв’язку з неявкою суб’єкта господарювання, а також порушенням ним Порядку проведення громадських слухань у процесі ОВД; 

– порушення суб’єктом господарювання вимог щодо врахування зауважень і пропозицій громадськості, наданих у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД;

Також були ухвалені зміни щодо строків проведення процедури, зокрема:

• Міндовкілля або облдержадміністрація надсилає документи та відповідну інформацію з ОВД, відповідним районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження або видачі, а районні державні адміністрації та органи місцевого самоврядування оприлюднюють їх не пізніше наступного робочого дня за днем їх отримання;
• Інформація про висновок з ОВД та рішення про провадження планованої діяльності оприлюднюється суб’єктом господарювання протягом 3 робочих днів з дня отримання ним рішення про провадження планованої діяльності;
• Інформація, надана органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в рамках консультацій щодо Звіту з ОВД вноситься уповноваженим органом до Єдиного реєстру з ОВД протягом одного робочого дня після завершення строку громадського обговорення звіту з ОВД та оприлюднюється засобами Єдиного реєстру з ОВД;
• Строк громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність скорочений з 20 до 12 робочих днів. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості Міндовкілля або облдержадміністрація повідомляє про них суб’єкту господарювання надає йому копії зауважень і пропозицій не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання.
• Суб’єкт господарювання засобами Єдиного реєстру з ОВД подає облдержадміністрації або Міндовкіллю відомості, що підтверджують факт та дату оприлюднення ним повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД. Уповноважений орган вносить такі відомості до Єдиного реєстру з ОВД не пізніше наступного робочого дня з дня їх надходження, а також перевіряє та вносить зазначену інформацію до звіту про громадське обговорення. 
• Громадські слухання проводяться не раніше ніж на 10-й робочий день з дня внесення відомостей до Єдиного реєстру з ОВД. Інформація про час і місце призначених громадських слухань оприлюднюється не пізніше ніж за 5 робочих днів до їх проведення в порядку, передбаченому частиною другою статті 4 цього Закону.

Коментар від ДТКР:

Навколо процедури ОВД завжди точаться баталії між представниками влади, бізнесу та громадськості. З одного боку цей Закон закриває вимоги Угоди про Асоціацію з ЄС та наближає наше законодавство до європейського, адже він забезпечує активну участь громадськості в прийнятті екологічних рішень і, таким чином, є корисним для громадськості. З іншого боку, доступ до екологічної інформації обмежує маніпуляції бізнесу і ламає схеми, які раніше допомагали економити, що, звісно, незадовільняє «не свідомий» бізнес, та, в свою чергу, спонукає їх лобіювати зміни в процедурі ОВД, які б значно обмежили можливості приймати участь в прийнятті екологічних рішень. Та ще з іншого, на жаль, і ми про це неодноразово заявляли, процедура ОВД є предметом торгів. І не дивлячись на те, що процедура для нашої країни нова, але вже встигла обрости корупційними схемами, які хочуть активно використовувати несвідомі бізнесмени, а несвідомі держслужбовці не проти їх підтримувати.  Саме тому, ГС ДТКР разом з коаліцією Досить труїти Україну ще на етапі розгляду законопроекту № 8410 надали зауваження та пропозиції, частина з яких була прийнята Міндовкіллям. Маємо сподівання, що ухвалені зміни сприятимуть реалізації права громадян на отримання екологічної інформації та права на участь в прийнятті екологічних рішень. 

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

1. Розпорядженням від 07 липня 2023 р. № 610-р. схвалена Концепція Державної цільової екологічної програми моніторингу довкілля. 

Державна цільова екологічна програма моніторингу довкілля має на меті вирішення таких проблем:

• застарілість нормативного, технічного та організаційного забезпечення системи моніторингу довкілля;
• відсутність цілісної мережі спостережень або брак окремих її компонентів;
• застаріле методичне забезпечення спостережень, відбору та аналізу проб;
• відсутність єдиних вимог до збору, обробки, зберігання екологічних даних;
• необхідність забезпечення відкритості інформації про стан довкілля.

Проблему надскладної екологічної ситуації в країні передбачається розв’язати в межах програми, в тому числі, шляхом:

• підвищення ефективності використання наявного потенціалу служб спостережень суб’єктів системи моніторингу довкілля;
• впровадження сучасних інформаційних технологій;
• застосування засобів вимірювальної техніки, уніфікованих методик вимірювання;
• оптимізація показників спостережень і створення на їх основі єдиної державної мережі спостережень;
• відновлення пошкоджених об’єктів інфраструктури, призначених для моніторингу довкілля, розбудова нових мереж спостережень, лабораторій моніторингу довкілля в разі їх руйнувань, розроблення та затвердження методологічної бази підсистем моніторингу довкілля (для подолання наслідків збройної агресії рф);
• визначення відповідальності органів державної влади, установ та організацій, залучених до системи моніторингу довкілля, за її організацію та функціонування в режимах повсякденного функціонування, підвищеної готовності, реагування на надзвичайні екологічні ситуації, відстеження у відновлювальний (реабілітаційний) період.

Коментар від ДТКР:

ГС ДТКР неодноразово зверталася до різних ланок органів державної влади про необхідність легалізації результатів станцій громадського моніторингу та направляла відповідні пропозиції. Адже ми всі хочемо отримувати екологічну інформацію про стан довкілля тут і зараз, актуальну інформацію в онлайн режимі. Ми категорично не згодні з системою інформування громадян про стан довкілля, яка передбачає проходження довгих та складних процедур, які в решті решт не забезпечують отримання достовірної екологічної інформації. Беззаперечно це є порушенням наших екологічних прав. 

На жаль, Концепція Державної цільової екологічної програми моніторингу довкілля не містить даного заходу, проте Спілка не полишатиме нагоди “просувати” цю ідею. 

2. Розпорядженням від 07.07.2023 р. № 607-р затверджений План заходів з реалізації кліматичної політики України в рамках участі в глобальній ініціативі із скорочення викидів метану “Global Methane Pledge”.

Серед затверджених заходів, в тому числі є:

• Розроблення методики роздільного збирання побутових відходів;
• Розроблення та затвердження правил компостування біовідходів їх утворювачами на присадибних, дачних і садових ділянках; 
• Розроблення та затвердження Технічного регламенту щодо вимог до твердих відновлювальних видів палива з відходів;
• Здійснення заходів щодо скорочення викидів метану під час постачання газу; 
• Аналіз потенціалу скорочення викидів метану у різних секторах економіки проведення повного відстеження обсягів витоків метану під час видобування, переробки та транспортування природного газу та нафти;
• Розроблення та затвердження секторального плану дій із скорочення витоків метану та передбачення таких заходів в інвестиційних програмах на державних підприємствах нафтогазового сектору.

На жаль, серед заходів відсутнє розроблення та впровадження компостування на міському рівні. Проте якщо вдасться ввести обов’язкове компостування “зелених” відходів замість спалювання, це покращить, в тому числі, екологічну ситуацію в українських містах.

3. Постановою від 08.08.2023 № 835 затвердили Правила надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами”.

Серед затверджених Постановою договорів наступні:

• типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами;
• типовий колективний договір про надання послуги з управління побутовими відходами;
• типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами;
• типовий договір з колективним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами.

Правила визначають наступне:

• Організація роздільного збирання побутових відходів здійснюється виконавчими органами місцевих рад згідно з методикою роздільного збирання побутових відходів, яка затверджується Мінінфраструктури.
• Великогабаритні, ремонтні, небезпечні відходи, відходи зелених насаджень збираються окремо від інших побутових відходів.
• Діяльність із збирання небезпечних відходів у складі побутових відходів у порядку, визначеному законодавством, не потребує отримання ліцензії.
• Органи місцевого самоврядування забезпечують управління побутовими відходами згідно з правилами благоустрою населеного пункту, регіональними та місцевими планами управління відходами та забезпечують кожному утворювачу побутових відходів надання послуги з управління побутовими відходами.
• Територіальні громади є власниками відходів, переданих їх утворювачами або попередніми власниками до систем управління побутовими відходами.

Коментар від ДТКР

Затверджені Правила є складовою реформування у сфері управління відходами. Враховуючи критичну ситуацію з накопиченням відходів на полігонах, потрібно в найкоротші терміни впроваджувати роздільне збирання відходів. 

4. Постанова від 08.08.2023 р. № 827 “Деякі питання оголошення припинення статусу відходів”

Постановою затверджені:

• Порядок оголошення припинення статусу відходів, який визначає процедуру оголошення припинення статусу відходів з метою врегулювання механізму перероблення відходів у матеріали, речовини або предмети для їх подальшого використання та забезпечення захисту навколишнього природного середовища і здоров’я людей.
• Перелік видів відходів, щодо яких може бути оголошено припинення статусу відходів. До них відноситься брухт чавуну і сталі, брухт алюмінію, брухт міді та склобій.
• Критерії оголошення припинення статусу відходів.

5. Постанова КМУ від 28.07.2023 р. № 783 “Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф “ЕкоЗагроза” 

Постановою затверджені:

• Положення про деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф “ЕкоЗагроза”;
• Порядок фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації;
• Порядок організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф.

Згідно затвердженого Положення основними завданнями ЕкоЗагрози в тому числі є:

• забезпечення можливості реалізації громадянами своїх прав у частині вільного доступу до актуальної інформації про стан довкілля та про зафіксовані факти заподіяння йому шкоди;
• збирання, обробка та зберігання інформації про зафіксовані факти заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф;
• забезпечення заявників інформацією про перебіг та результати розгляду звернень у режимі реального часу, надсилання інших сповіщень;
• забезпечення можливості громадянам оперативно сповіщати про факти заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф.

Порядок фіксації фактів заподіяння шкоди довкіллю за допомогою сервісу ЕкоЗагроза полягає у наступному:

1) Заявник вносить інформацію про зафіксований ним факт заподіяння шкоди довкіллю внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф за відповідними розділами та надсилає сформоване електронне звернення. 

2) Відповідальна особа по розгляду звернень у разі потреби уточнює інформацію про виявлені факти заподіяння шкоди довкіллю у ДСНС, Нацполіції, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій) та передає електронне звернення на розгляд керівництву Держекоінспекції (її територіального органу).

3) Відповідальна особа Держекоінспекції (її територіального органу) протягом 30 робочих днів опрацьовує електронне звернення шляхом проведення огляду (обстеження) та присвоює йому статус “верифіковано” або “неверифіковано”, вносить через електронний кабінет акт огляду (обстеження), інформацію (фотоматеріали, результати обмірів тощо) про результати огляду (обстеження).

4) Після підтвердження (верифікації) факту заподіяння шкоди довкіллю відповідальна особа Держекоінспекції (її територіального органу) протягом одного календарного місяця здійснює розрахунок шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу, відповідно до затверджених методик, інформує відповідальну особу про необхідність вжиття заходів до усунення негативних наслідків та впливу на навколишнє природне середовище.

Основні положення Порядку організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії рф полягають у наступному:

• Підставою для проведення огляду (обстеження) є електронне звернення, подане з використанням засобів ЕкоЗагрози.
• Для проведення огляду (обстеження) видається наказ Держекоінспекції (її територіальних органів), який повинен містити: підставу, місце, зазначене в електронному зверненні, дату початку та дату закінчення огляду (обстеження), перелік відповідальних осіб, які проводять огляд (обстеження).
• Строк проведення огляду (обстеження) не повинен перевищувати 10 робочих днів.

До проведення огляду (обстеження) можуть бути залучені до участі у вивченні окремих питань вчені і фахівці, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації.

Під час проведення огляду (обстеження) відповідальні особи Держекоінспекції (її територіальних органів) мають право, в тому числі:

– безперешкодного доступу для проведення огляду (обстеження) територій, земельних ділянок, об’єктів нерухомого майна, водних об’єктів, рухомого майна, інженерних та лінійних споруд, обладнання, устаткування підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

– одержувати безоплатно від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб — нерезидентів інформацію з питань, що виникають під час проведення огляду (обстеження);

– використовувати інформацію дистанційного зондування землі, аерофотозйомки та моніторингу вод, земель, атмосферного повітря;

– фіксувати процес огляду (обстеження) за допомогою фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів;

– виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, земель, вод, лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережних свердловин на об’єктах, що обстежуються;

– проводити вимірювання за допомогою приладів;

– залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);

– вимагати припинення дій, які перешкоджають проведенню огляду (обстеження);

– здійснювати збирання, обробку та проводити аналіз інформації про дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції;

– складати протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення у разі створення перешкод під час огляду (обстеження);

– передавати правоохоронним органам складені за результатами огляду (обстеження) матеріали.

Розрахунок шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу, відповідно до затверджених методик здійснюється відповідальними особами Держекоінспекції (її територіальних органів) із залученням органів, які визначені відповідальними за розрахунок шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу, у відповідній сфері, в тому числі — Держгеонадр, Держлісагентства.

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

1. Наказ Міндовкілля № 588 від 21.08.2023 “Про утворення Робочої групи з підготовки пропозицій щодо реформування державної системи моніторингу довкілля в Україні за напрямом «Атмосферне повітря»

Утворити Робочу групу з підготовки пропозицій щодо реформування державної системи моніторингу довкілля в Україні за напрямом «Атмосферне повітря» і затверджено її склад. До складу робочої групи увійшли представники ГС ДТКР, а також партнери Спілки по коаліції громадських організацій “Досить труїти Україну”.