Відбулися зміни в деяких законодавчих актах щодо державної системи моніторингу довкілля. Ще на початку розробки законопроекту фахівці ДТКР надавали зауваження та пропозиції  до Верховної Ради України та Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Наголошували на необхідності легалізації громадського моніторингу та важливості розширення переліку екологічних прав, їх гарантій, принципів охорони навколишнього природного середовища, розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту довкілля.

Доповнені підстави для притягнення до відповідальності в ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, проте ми хочемо зазначити, що такі зміни не будуть працювати, поки не внесуть відповідні зміни в кримінальний та адміністративні кодекси. 

Прийнятий за основу проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” та він має бути ще доопрацьований. 

В дайджесті ми також розглянули інші, досить цікаві законопроекти, наші фахівці надали свої зауваження та коментарі до них.

Детальніше нижче.

ДАЙДЖЕСТ ЗМІН 

ДОВКІЛЛЄВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 

ЗА БЕРЕЗЕНЬ-КВІТЕНЬ 2023 рік

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОНИ

1. Верховна Рада України прийняла Закон від 20.03.2023 року № 2973IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля». Він набирає чинності через 6 місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану в Україні. 

Закон передбачає внесення змін до Лісового, Водного, Земельного кодексів України, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону атмосферного повітря», «Про доступ до публічної інформації» та ін. 

За Законом державна система моніторингу довкілля (далі – ДСМД) представляє собою систему спостережень, збирання, оброблення, аналізу, зберігання та обміну інформацією про стан довкілля, вплив на нього, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні з метою забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку. Планується, що функціонування ДСМД буде здійснюватися на таких рівнях:

• національному (органи виконавчої влади);

• регіональному (спеціально уповноважені органи державної влади);

• місцевому (органи місцевого самоврядування);

• об’єктовому (підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля). 

Закон передбачає, що державна система моніторингу довкілля включає такі підсистеми:

• моніторинг атмосферного повітря;

• моніторинг вод;

• моніторинг земель і ґрунтів;

• моніторинг лісів;

• моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття;

• моніторинг у сфері управління відходами;

• моніторинг геологічного середовища;

• моніторинг впливу фізичних факторів (температура, шум, вібрація, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання).

Норми Закону, що на наш погляд, можуть позитивно вплинути на систему захисту довкілля:

– до екологічної інформації включили звіти про виконання екологічного законодавства, інформацію про стан здоров’я та безпеки людей, у тому числі безпечність харчового ланцюга, умови життя людини, стан об’єктів культурної спадщини і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;

– зміни клімату включили до переліку негативних змін в навколишньому природному середовищі;

– надали визначення поняттю “агломерація”. Зокрема, відповідно до внесених Законом змін “агломерація – територія з населенням понад 250 тис. осіб, визначена Кабінетом Міністрів України для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря”. Кривий Ріг визнаний агломерацією та на виконання вимог Постанови уряду від 14.08.2019 №827 в місті діє Програма державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на 2022-2026 роки для агломерації «Кривий Ріг». Програма погоджена Міндовкіллям та затверджена 23.02.2022 року Криворізькою міською радою. 

– надали визначення поняттям “зона”, “орган управління якістю атмосферного повітря”, “центральна референс-лабораторія”. 

– визначили, що не може бути обмежений доступ до інформації про стан довкілля (екологічної інформації).

Закон визначає, що Порядок функціонування ДСМД встановлюється КМУ, який повинен бути прийнятий протягом року з дня опублікування цього Закону.

 Внесені зміни до ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, якими передбачається відповідальність за:

 – невиконання органом-суб’єктом ДСМД моніторингу; 

– ненадання і несвоєчасне надання доступу до або неоприлюднення даних та інформації; 

– невнесення і несвоєчасне внесення інформації до загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мережі.

 При цьому, вважаємо, що вказана норма має наразі лише декларативний характер, адже основні зміни щодо відповідальності повинні бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Оскільки Кабміну наданий строк до 20.03.2024 року для забезпечення прийняття нормативно-правових актів, що ним передбачені, будемо сподіватися, що КМУ в межах своїх повноважень запропонує відповідні зміни, оскільки до внесення змін норма працювати не буде. 

Ще в період розробки законопроєкту, ГС ДТКР підготувала свої зауваження та пропозиції до нього, направивши звернення до Верховної Ради України та Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Так, Спілка акцентувала увагу на необхідності легалізації громадського моніторингу, оскільки мережа його станцій є розгалуженою, працює в штатному режимі та постійно розширюється. В разі легалізації результатів громадського моніторингу державні служби, в тому числі, зможуть використовувати їх в поточній роботі і це могло б полегшити процес фіксації фактів забруднень, в тому числі через російську агресію. Також в зауваженнях та пропозиціях  ГС ДТКР наголосила на необхідності розширення переліку екологічних прав, їх гарантій, принципів охорони навколишнього природного середовища, розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері захисту довкілля, зокрема тих, що стосуються здійснення контролю за виконанням міської екологічної програми та права звертатися до суду з метою відновлення екологічних прав громадян. 

ЗАКОНОПРОЕКТИ 

1. У Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 9194 від 10.04.2023 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів». 

Законопроектом пропонується доповнити КУпАП новою статтею 91-7 та встановити міру відповідальності посадових осіб оператора за порушення вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів, а саме: 

– неподання, несвоєчасне подання звіту оператора, подання недостовірних даних у звіті оператора; 

– порушення обов’язків щодо подання документів, необхідних для державної реєстрації, скасування державної реєстрації об’єктів, експлуатацію яких він здійснює, а також внесення змін до Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів; 

– порушення обов’язків щодо забезпечення якості наданих Міндовкіллю, даних (повноти, узгодженості та достовірності) про викиди та перенесення забруднювачів і відходів; 

порушення обов’язків щодо обліку та зберігання підтвердної документації, опису дозволеної методики, що використовувалася для збирання даних, включених до звіту оператора. 

Також законопроектом пропонується встановити відповідальність за неоприлюднення інформації, якщо відповідно до Закону це є обов’язковою вимогою.

Встановлена відповідальність у формі штрафів від 50 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади на 1 рік. 

Проект закону розроблений Міндовкіллям з метою реалізації положень Закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», прийнятого на виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Слід зауважити, що під час розробки законопроекту його ініціатором Шмигаль Денисом Анатолійовичем, прем’єр-міністром України, не враховано те, що сам Кодекс України про адміністративні правопорушення потребує внесення змін, оскільки є застарілим,  фактично не працює та за його нормами вкрай складно притягнути винну особу до адекватної та співмірної відповідальності. 

2. Постановою ВРУ від 11.04.2023 року № 3038-IX прийнятий за основу проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. 

 Законопроектом пропонується внести наступні зміни:

– Під час дії воєнного стану громадські слухання проводити в формі надання письмових зауважень та пропозицій. ГС ДТКР вважає, що такі зміни є нічим іншим як просування інтересів забруднювачів і з’явилися вони саме тоді, коли закінчувався строк карантинних обмежень через COVID-19. При вирішенні питання проведення громадських слухань слід враховувати особливості правового режиму території, на якій буде здійснюватись планована діяльність. В певних регіонах активно працюють промислові підприємства та вводяться в роботу нові виробничі об’єкти, тому є необхідність повноцінно проводити процедуру оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, забезпечуючи участь на ній громадськості.  Є незрозумілим непроведення громадських слухань в містах, в яких органи місцевого самоврядування працюють в штатному режимі та допускається велика кількість людей на розважальних та культурних заходах. 

– Скасувати вимогу публікації повідомлення та оголошення у ЗМІ. Пропонують оприлюднювати документи (повідомлення, оголошення, інформацію про висновок з ОВД та рішення про провадження планованої діяльності) на офіційних веб-сайтах районних державних адміністрацій та на офіційних веб-сайтах і дошках оголошень органів місцевого самоврядування територіальних громад, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Оскільки відповідно до законопроекту влада на місцях може використовувати й інші способи оприлюднення інформації, ГС ДТКР вважає, що слід закріпити зобов’язання влади на місцях публікувати інформацію по ОВД в тому числі на офіційних сторінках соцмереж, а також шляхом використання популярних месенджерів, зокрема телеграм-каналів тощо.

– Скоротити строк громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність з 20 до 12 робочих днів. Ми виступали проти таких змін, адже існують проблеми з доступом громадськості до документації з ОВД, особливо від уповноважених територіальних органів, а отже такі зміни унеможливлять повноцінну участь в процедурі оцінки впливу на довкілля. Що, в свою чергу, є порушенням Орхуської конвенції.  

– Встановити умови проведення громадських слухань – реєстрація не менше 10 осіб. Такі зміни суттєво обмежать права громадян на участь в прийнятті екологічних рішень. Адже не всі громадяни України користуються цифровими технологіями та знайомі з особливостями проведення ОВД.

– Визначити, що суб’єкт господарювання забезпечує виготовлення копій звіту з ОВД та наданої суб’єктом господарювання іншої документації, необхідної для ОВД, для їх фізичного розміщення з метою ознайомлення громадськості за наявності запиту. Дана норма не узгоджується з положенням законопроекту, відповідно до якого доступ громадськості до інформації з ОВД забезпечується шляхом їх розміщення протягом усього строку громадського обговорення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органів місцевого самоврядування, у приміщенні суб’єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб’єктом господарювання. У зв’язку з неузгодженістю, дана норма може бути використана суб’єктами господарювання до відповідних зловживань, оскільки невідомо яким чином має реалізовуватися запит громадськості. 

3. 21.04.2023 року опублікували на сайті Міндовкілля законопроект «Про упаковку та відходи упаковки». 

Метою законопроекту є встановлення заходів, спрямованих на створення системи збирання та рециклінгу відходів упаковки для зменшення остаточного видалення таких відходів на полігони та сприяння переходу до економіки замкненого циклу. 

Законопроектом планується впровадити в національне законодавство вимог (Рамкової) Директиви № 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19.11.2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив», Директиви 94/62/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20.12.1994 р. «Про упаковку та відходи упаковки» та внесених до неї змін. 

Проєктом акта передбачається запровадження нових норм і вимог щодо:

–  встановлення основних вимог до введення в обіг упаковки, маркування упаковки з метою зменшення рівня небезпечних речовин в її складі та сприяння її рециклінгу;

– вимоги до створення, діяльності організацій розширеної відповідальності виробників (ОРВВ) та їх зобов’язання;

–  створення реєстрів виробників товарів в  упаковці та ОРВВ, порядку реєстрації;

–  поступове покриття всієї території країни системами роздільного збирання відходів упаковки, взаємодія органів місцевого самоврядування з ОРВВ;

Також законопроектом встановлений контроль та відповідальність за порушення законодавства у сфері управління упаковкою та відходами упаковки.

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

1. Постановою Кабміну від 03.03.2023 № 190 внесені зміни до Порядку передачі документації для надання висновку з ОВД та фінансування процедури. Змінами передбачається внесення плати за проведення громадського обговорення під час ОВД відповідно до укладеного Примірного договору (Додаток 6 до Постанови). Він укладається між виконавцем послуг (УЦО/УТО) та замовником планованої діяльності відповідно до ЗУ “Про ОВД”. Договором визначені умови надання послуг, права та обов’язки сторін, порядок оплати та вартість послуг. Також Примірним договором визначена відповідальність сторін, зокрема, замовник несе відповідальність за достовірність інформації щодо визначення категорії планованої діяльності під час визначення розміру плати за проведення громадського обговорення. 

2. Розпорядженням від 03.03.2023 р. № 185-р схвалений проект Угоди між Кабміном та Міжнародним кримінальним судом (МКС) про створення Офісу судового органу в Україні. Головним напрямком роботи МКС відповідно до проекту Угоди є розслідування справ, що перебувають на розгляді Суду з початку збройної агресії рф проти України у 2014 році. У компетенції МКС є переслідування в судовому порядку осіб, відповідальних за воєнні злочини, злочини геноциду та злочини проти людяності. Проект визначає, що Україна визнає юрисдикцію Суду з метою виявлення, кримінального переслідування та судового розгляду замовників і співучасників діянь, вчинених на території України під час Революції Гідності, а також злочинів, вчинених на території України з 20.02.2014 року відповідно до Римського статуту МКС.

Угода між Кабміном та МКС підписана 23.03.2023 року, що є визначною подією для України, адже забезпечує притягнення рф до відповідальності за вчинені, в тому числі, екологічні військові злочини, починаючи з 2014 року.

3. Розпорядженням КМУ від 10.03.2023 року схвалений проект Угоди між Кабміном та Урядом ФРН про продовження дії Угоди про співробітництво у сфері біологічної та хімічної безпеки і ядерного/радіологічного захисту в рамках ініціативи Групи Семи “Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї і матеріалів масового знищення”. 

4. Постановою КМУ від 28.03.2023 р. № 272 затверджений Порядок запровадження обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин (далі – АСК). Згідно Постанови АСК представляє собою інформаційно-вимірювальну систему, що складається із засобів вимірювань, інших пристроїв і призначена:

– для безперервного вимірювання параметрів відхідних газів та вмісту в них забруднюючих речовин;

–  для розрахунку обсягу викидів і передачі даних вимірювань до Міндовкілля.

Суб’єкти господарювання встановлюють АСК на новоствореному стаціонарному джерелі. Тобто на діючих виробничих устаткуваннях, що були побудовані ще у радянські часи, та викиди з яких перевищують встановлені нормативи, впроваджувати систему моніторингу суб’єкт господарювання має тільки за власної ініціативи. Це протирічить вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка визначає, що інтегрований дозвіл для впровадження та використання найкращих доступних технологій та методів (НДТМ) повинні отримувати й наявні підприємства. 

Строк установлення АСК та забезпечення передачі даних автоматизованих інструментальних вимірювань становить не більше 5 років з моменту набрання чинності цією постановою (31.03.2023 року). 

Не погоджуючись з положеннями Постанови, на підставі того, що порушені норми Орхуської конвенції та європейського законодавства, ГС ДТКР разом з іншими громадськими організаціями направила звернення до Офісу Президента, КМУ, Мін’юсту, Міндовкілля, комітету з екополітики та природокористування з вимогою скасувати Постанову КМУ від 28.03.2023 р. № 272 та провести відкрите обговорення проєкту, що буде врегульовувати впровадження АСК. 

5. Постановою від 04.04.2023 р. № 296 уряд затвердив Угоду з Урядом Румунії про імплементацію Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті”. 17.11.2022 року представники Уряду Румунії та Кабінету Міністрів України підписали цю Угоду. Документ розповсюджується на Карпатський регіон та спільні транскордонні річкові басейни, включаючи дельту Дунаю. Планується, що завдяки цій угоді Румунія та Україна зможуть дійти згоди щодо виконання вимог Конвенції Еспо при будівництві каналу «Дунай-Чорне море» по гирлу Бистре та в інших спільних транскордонних проектах. 

          ПРОЄКТИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1. 07.03.2023 року опублікували проєкт постанови КМУ «Про затвердження Примірного положення про регіональні центри моніторингу довкілля» (далі – РЦМД). За проєктом до завдань регіонального центру відносяться, в тому числі, збирання, зберігання, аналіз даних та інформації, що надходить від суб’єктів державної системи моніторингу довкілля та її передача платформі “Екосистема”. Отримана в результаті діяльності центру інформація для забезпечення прав населення на отримання інформації про стан довкілля та задоволення потреб підприємств, установ, організацій у вказаній інформації прийняття рішень щодо дотримання вимог екологічної безпеки. 

Виконання функцій РЦМД може здійснювати структурний підрозділ обласних держадміністрацій або  комунальне підприємство, яке підпорядковане ОМС та входить до сфери його управління.    

2. 17.03.2023 року опублікували проєкт постанови уряду «Деякі питання функціонування «ЕкоЗагрози» та фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу». 

Проєктом постанови затверджуються:

– Положення про деякі питання функціонування «ЕкоЗагрози»; 

– Порядок фіксації фактів заподіяння шкоди довкіллю, внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або заподіяння шкоди внаслідок збройної агресії рф; 

– Порядок організації та проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди. 

“Екозагроза” визначена як функціональний модуль Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», який складається з вебсайту та мобільного додатку. Головна мета роботи модулю – забезпечення подання електронних звернень щодо виявлених фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф. 

Відповідно до Порядку фіксації фактів під час здійснення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди довкіллю внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або внаслідок збройної агресії рф інспектори ДЕІ, в тому числі, мають право:

використовувати інформацію дистанційного зондування землі, аерофотозйомки та моніторингу вод, земель, атмосферного повітря;

фіксувати процес огляду (обстеження) чи кожну окрему дію за допомогою фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів;

проводити вимірювання за допомогою механічних, геодезичних, лазерних та інших приладів;

складати протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення у разі створення перешкод під час огляду (обстеження). 

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

1. Наказом № 178 від 28.03.2023 року утворили Міжвідомчу робочу групу з проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) у сфері захисту довкілля (далі – Міжвідомча робоча група), а також затвердили її склад та Положення про неї. 

Згідно наказу Міжвідомчій робочій групі потрібно в строк до 26.06.2023 року забезпечити проведення первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС у сфері захисту довкілля  та у строк до 25.08.2023 забезпечити опрацювання проєкту Звіту разом з пропозиціями щодо приведення галузевого законодавства України у відповідність з європейським законодавством. 

2. Наказом Міндовкілля № 203 від 06.04.2023 року затверджені Методичні рекомендації щодо змісту та порядку розроблення планів поліпшення якості атмосферного повітря (ППЯП) та короткострокових планів дій (КПД). 

Наказ визначає, що ППЯП розробляються у разі перевищення граничних рівнів забруднюючих речовин – діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиди азоту, бензолу, оксиду вуглецю, свинцю, твердих часток та інших речовин, що визначені у Додатку 2 Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, а КПД розробляється у разі існування загрози перевищення порогів небезпеки для діоксиду сірки, діоксиду азоту та озону.

При підготовці вказаних планів можуть залучатися суб’єкти моніторингу атмосферного повітря, представників територіальних ДЕІ, Держпродспоживслужби, центрів громадського здоров’я, науковців та громадських організацій, що провадять свою діяльність у межах зони або агломерації. 

Етапи підготовки планів поліпшення якості атмосферного повітря:

– Підготовчий етап;

– Розроблення плану поліпшення якості атмосферного повітря;

– Здійснення СЕО проекту;

– Затвердження плану;

– Впровадження заходів;

– Моніторинг ефективності заходів.

Наказ встановлює, що при виборі та впровадженні заходів необхідно враховувати економічну доцільність, та обирати такі заходи, що мають максимальний ефект для поліпшення якості повітря з найменшими витратами. 

Плани поліпшення якості повітря мають бути оприлюднені протягом 5 робочих днів з моменту їх затвердження. ППЯП підлягають перегляду не рідше одного разу на рік. 

Етапи підготовки короткострокових планів дій:

– оцінка якості атмосферного повітря, визначення ризику перевищення порогів небезпеки забруднюючих речовин;

– визначення варіантів зменшення викидів відповідних забруднюючих речовин;

– оцінка варіантів зменшення викидів;

– визначення оптимального варіанту зменшення викидів;

– розроблення плану дій;

– затвердження плану дій;

– оприлюднення плану дій;

– реалізація заходів, передбачених короткостроковим планом дій;

КПД  мають бути оприлюднені протягом доби з моменту їх затвердження. 

Порядок розроблення та затвердження короткострокових планів дій і планів поліпшення якості атмосферного повітря затверджений наказами Міндовкілля № 267 та № 268 від 01.08.2022 року. 

3. Наказом Міндовкілля від 03.04.2023 № 184 затвердили перелік чужорідних видів дерев для створення та відновлення лісів. До Переліку увійшли 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський. 

ПРОЄКТИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1. 14.03.2023 року на сайті Міндовкілля оприлюднили проєкт наказу “Про внесення змін до наказу Мінприроди від 09.03.2006 року № 108».

Проект наказу розроблений з метою приведення у відповідність Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Мінприроди від 09.03.2006 № 108 до Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 № 302. 

Згідно наказу також втрачають чинність: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 року № 7 «Про затвердження Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», накази Мінекології від 01.03.2017 року № 97 та Міндовкілля від 19.05.2022 року № 202 про затвердження змін до вказаної Інструкції. 

Зміни відповідно до проекту наказу полягають у наступному:

– На титульному аркуші документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зазначається суб’єкт господарювання, а не розробник документу. Також дані про організацію, що проводить роботи з розробки документів не потрібно вказувати в обгрунтовуючих документах. 

– В обгрунтовуючих документах не потрібно вказувати оцінку затрат та вигод при реалізації заходів з впровадження НДТМ та пропозиції  на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або змін та доповнень до  дозволу  на викиди.

– В документи потрібно вносити первинні дані визначення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за результатами проведення інвентаризації викидів. 

2. 21.04.2023 року оприлюднили проєкт наказу Міндовкілля «Про затвердження Інструкції про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами». 

В Інструкції затверджуються конкретні вимоги до:

– змісту розділів документів, у яких встановлюються вимоги в частині підготовки пропозицій щодо умов дозволу відповідно до затвердженої форми дозволу на викиди;

–  інформації для підготовки повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди з метою інформування громадськості шляхом публікації в місцевих друкованих ЗМІ.

Згідно Інструкції в документах визначається наступна інформація:

– геодезичні координати об’єкта/промислового майданчика, виробництв та технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ);

–   у відомостях щодо стану забруднення атмосферного повітря наводиться максимальна з разових концентрація забруднюючих речовин за останній рік;

–  у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наводяться дані, які отримані в результаті проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику;

– інформація про заходи щодо впровадження НДТМ містить характеристику найкращих існуючих технологій виробництва, які не потребують надмірних витрат, та НДТМ для виробництв та технологічного устаткування. Їх перелік наведений у Додатку 3 до Інструкції. 

Інструкція встановлює, що суб’єкт господарювання несе відповідальність за точність та достовірність інформації, що викладається у Документах, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди, у тому числі, які були подані уповноваженою особою.