У січні-лютому 2023 року у Верховні Раді України зареєстровані два законопроєкти: “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля” № 6004-д та “Про внесення змін до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” № 8410. ГС ДТКР підготувала зауваження та пропозиції до цих законопроєктів. На нашу думку, їх норми протирічать європейському законодавству та обмежують реалізацію екологічних прав громадян. Також наша організація підготувала звернення до Президента України, екокомітета ВРУ та Міндовкілля щодо необхідності доопрацювання проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення стратегічної екологічної оцінки», оскільки його норми обмежують участь громадськості у прийнятті екологічних рішеннях та підвищують ризик того, що під час СЕО замовник надасть недостовірну та неповну інформацію, що в подальшому може завдати шкоду довкіллю та здоров’ю людей. 

З позитивних змін: нарешті ухвалений Закон України “Про водовідведення та очищення стічних вод”, а також прийнята Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302”, якою затверджений Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи. 

З негативного: Міндовкілля видало Наказ № 29 від 18.01.2023 року «Про внесення змін до деяких Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин», яким вчергове відтерміноване впровадження сучасних технологічних нормативів допустимих викидів речовин (суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом,  діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю) до 01.01.2024 року. 

ДАЙДЖЕСТ ЗМІН 

ДОВКІЛЛЄВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 

ЗА СІЧЕНЬ – ЛЮТИЙ 2023 рік

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОНИ

1. Закон України “Про водовідведення та очищення стічних вод” прийнятий Верховною Радою України 12.01.2023 року.

Метою Закону є забезпечення необхідними умовами для реалізації прав громадян на отримання якісного централізованого та нецентралізованого водовідведення при одночасному зменшенні негативного впливу стічних вод на довкілля. 

Закон визначає:

– основні принципи державної політики у сфері водовідведення;

– гарантії прав споживачів у сфері водовідведення;

– вимоги щодо місцевих правил приймання поверхневих стічних вод до систем водовідведення поверхневих стічних вод;

– особливості здійснення господарської діяльності у сфері водовідведення;

– організацію централізованого та нецентралізованого водовідведення;

– вимоги до очищення стічних вод;

– особливості відведення поверхневих стічних вод;

– перелік нормативів у сфері водовідведення;

– склад технічних умов на приєднання до систем централізованого водовідведення;

– цілі і завдання здійснення державного моніторингу та контролю у сфері водовідведення.

Норми Закону починають діяти з 07.08.2023 року. Закон впроваджує в українське законодавство європейські стандарти захисту довкілля від негативного впливу стічних вод та ухвалений на виконання вимог Директиви Ради 91/271/ЄЕС «Про очистку міських стічних вод» від 21.05.1991 року.

ЗАКОНОПРОЕКТИ 

1. Проект Закону України “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля” № 6004-д зареєстрований у ВРУ 04.01.2023 року. Законопроект розроблений на виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС по впровадженню норм Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. 

Метою його ухвалення є впровадження інтегрованого довкільного дозволу (далі – дозвіл) для операторів установок, що здійснюють викиди, для контролю та зменшення викидів забруднюючих речовин та застосування ними найкращих доступних технологій та методів управління (далі – НДТМ). 

Проект закону визначає перелік видів діяльності, що вимагають отримання дозволу (Додаток № 1 до законопроекту). Так, до вказаного переліку видів діяльності, віднесена діяльність в сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки мінеральної сировини, хімічної промисловості, управління відходами та інші види діяльності. 

Законопроект визначає, що висновки НДТМ набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування, але не раніше ніж 01.01.2024 року. Застосування висновків НДТМ починається з дати, що зазначена в них, але не пізніше ніж через 4 роки з дня набрання ними чинності та не раніше ніж через 4 роки з дня припинення/скасування воєнного стану в Україні.

На рівні зобов’язання застосування НДТМ проект закону передбачає встановлення для конкретної установки менш жорстких гранично допустимих викидів, ніж нормативів, визначених у висновках НДТМ. Відступ надається на строк здійснення конкретних заходів, визначених умовами дозволу, і не може перевищувати семи років з дня введення в дію висновку НДТМ для кожного виду діяльності, що провадиться на установці. 

 Єдиний державний реєстр інтегрованих довкільних дозволів (далі – Реєстр), що буде створений відповідно до законопроекту, містить, в тому числі, такі документи – дозвіл з усіма наступними змінами, внесеними до нього; результати ОВД, оголошення про початок громадського обговорення у процесі видачі (внесення змін до) дозволу, звіти оператора установки про дотримання умов дозволу тощо.

Доступ до документів та інформації, що містяться в Реєстрі, забезпечуються через електронний кабінет користувача, адресну розсилку та веб-портал Реєстру. 

Вивчивши законопроект, ГС ДТКР підготували до нього більше 50 зауважень та пропозицій, зокрема:

– надати в законі визначення поняттям ”кумулятивний вплив”, “компенсаційні заходи”, “найкращі доступні технології та методи управління”;

– визначити, що кошти за видачу (внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу мають зараховуватися не до Державного бюджету України, а до місцевих бюджетів;

– встановити, що анулювання інтегрованого довкільного дозволу має здійснюватись після вчинення одного незаконного перешкоджання перевірці контролюючого органу;

– встановити відповідальність за здійснення діяльності без отримання інтегрованого довкільного дозволу та за порушення умов інтегрованого дозволу, зокрема: строків, надання недостовірної інформації під час процедури обговорення інтегрованого дозволу, перевищення нормативів викидів, зазначених у дозволі;

– передбачити, що заява на отримання інтегрованого довкільного дозволу має містити оцінку кумулятивного впливу на довкілля та здоров’я мешканців прилеглих територій від усіх установок оператора, усіх його промислових майданчиків, види та обсяги утворюваних відходів, систему поводження з цими відходами, умови провадження планованої діяльності, зазначені у висновку з ОВД.

Також ГС ДТКР звернула увагу законодавців на те, що в законопроекті не вказані строки розгляду заяви дозвільним органом після усунення недоліків та повторної подачі заяви, а також невказаний граничний термін, в який дозвільний орган зобов’язаний підготувати та опублікувати довідку (звіт) про громадське обговорення. 

2. Законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” № 8410 зареєстрований 01.02.2023 року. Його метою є вдосконалення Закону “Про оцінку впливу на довкілля” шляхом впровадження принципів цифровізації дозвільної процедури, скорочення строків її здійснення та зменшенням дискреційних повноважень уповноваженого органу.

            Законопроект передбачає внесення таких змін до процедури ОВД:

– скорочення строку громадського обговорення повідомлення про плановану діяльність з 20 до 12 робочих днів;

– заповнення повідомлень про плановану діяльність та оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД у цифровому форматі безпосередньо у Єдиному реєстрі з ОВД;

– проведення громадських слухань тільки за умови, якщо на них зареєструвалося не менше 10 осіб;

– розширення переліку місць, у яких публікується повідомлення про плановану діяльність, що підлягає ОВД, та оголошення про початок громадського обговорення;

– можливість реєстрації громадськості на вебсайті Реєстру для адресного інформування про оприлюднення в ньому інформації та документації;

– встановлення вичерпного переліку підстав для відмови у видачі висновку з ОВД;

– визначення підстав, за яких планована діяльність може бути визнана недопустимою.

Важливою запропонованою зміною є те, що у разі, якщо на громадських слуханнях зареєструвалося менше 10 осіб, вони не призначаються.

Ознайомившись з законопроектом, ГС ДТКР підготувала до нього більше 20 зауважень та пропозицій, зокрема:

– визначити, що процедура ОВД передбачає надання органами місцевого самоврядування уповноваженому територіальному органу (УТО) або уповноваженому центральному органу (УЦО) актуальної інформації про стан довкілля в зоні впливу планованої діяльності.

– встановити, що ОВД не підлягають відновлювальні роботи на об’єктах, призначених для забезпечення життєдіяльності населення.

         – визначити, що документація з ОВД має оприлюднюватися, в тому числі на офіційних сторінках у соціальних мережах районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання та у не менш ніж двох друкованих ЗМІ.

     – визначити, що Єдиний реєстр з ОВД – це єдина інформаційно -телекомунікаційна система, що в тому числі забезпечує електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю.

    – встановити, що після проведення громадських слухань всі пропозиції від органів місцевого самоврядування та громадськості розглядаються і беруться до уваги суб’єктом господарювання, який протягом 15 днів може внести за необхідності  зміни до звіту з ОВД та проектної документації, переглянути  обрані технічні та територіальні альтернативи.

Міндовкілля частково врахували пропозиції та зауваження ГС ДТКР. Зокрема, Міністерством внесені зміни до визначення поняття “Єдиний реєстр з ОВД”. Визначили, що це єдина інформаційно-телекомунікаційна система, яка в тому числі, забезпечує електронну взаємодію між суб’єктами оцінки впливу на довкілля.

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

1. Постановою Кабміну від 20.01.2023 р. № 58 затверджений Порядок подання та розміщення звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. 

Дія Порядку поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, та визначає механізм подання та розміщення ними на інтернет-ресурсі дозвільного органу щорічного звіту про дотримання умов дозволу на викиди. 

Нормативно-правовий акт визначає наступне:

– подання та розміщення звіту в електронній формі здійснюється суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою через електронний кабінет користувача платформи “ЕкоСистема”;

– звіт подається щороку не пізніше 31 березня року, що настає за звітним періодом, та містить інформацію на кінець останнього дня звітного періоду;

– звіт розміщується на платформі “ЕкоСистема” для його оприлюднення у вільному доступі для заінтересованих осіб.

2. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.01.2023 р. № 4-р схвалена Концепція Державної цільової екологічної програми зняття з експлуатації уранового об’єкта на 2023-2027 роки 

Основними результатами виконання Програми є ліквідація Смолінської уранової шахти, що розташована в селищі Смоліне Кіровоградської області, рекультивація порушених земель та забезпечення радіаційної безпеки на місці розташування шахти. 

Перший етап реалізації передбачає зняття з експлуатації Смолінської шахти шляхом її ліквідації, рекультивацію порушених земель, очищення шахтних вод перед їх скиданням у водний об’єкт.

Другий етап передбачає очищення шахтних вод перед скиданням у водний об’єм з використанням свердловини, спеціально спорудженої для планового затоплення гірничих виробок до досягнення природного рівня підземних вод до початку розробки родовища.

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2023 р. № 63 внесені зміни до Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою уряду від 13.03.2002 р. № 302. 

Зміни полягають у наступному:

–  організатором проведення публічних обговорень є суб’єкт господарювання;

– проведення публічних обговорень зауважень та пропозицій громадськості здійснюється в тому випадку, коли суб’єкт господарювання не враховує їх в документах для отримання дозволу;

 – визначені підстави визнання публічних обговорень такими, що не відбулися, та встановлений порядок їх проведення повторно;

– розширений перелік місць, у яких оприлюднюється повідомлення про намір отримання дозволу та інша інформація щодо отримання дозволу на викиди;

– визначений порядок призначення та проведення публічних обговорень у режимі відеоконференції. 

Внесені зміни до Порядку мають позитивний вплив, оскільки прописаний прозорий механізм отримання дозволу з чітко визначеними строками, а також встановлена покрокова інструкція прийняття участі громадськості в вказаній процедурі. Постанова передбачає цифровізацію процедури та електронну взаємодію між органами влади – учасниками процедури отримання дозволу на викиди.

4. Постановою Кабміну від 04.02.2023 р. № 105 затверджений Порядок вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок або встановлення сервітуту з метою їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства, та переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель. 

Варто зазначити, що порядок розроблений на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20.06.2022 № 2321-ІХ.

Документ встановлює правила вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі:

– зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Наприклад при вилученні земельних лісових ділянок для будівництва ліній електромереж, доріг, житлових будинків, інших будівель та споруд;

– встановлення сервітуту для їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства;

– переведення земельних лісових ділянок до нелісових земель – здійснюється виключно для власних потреб лісгоспів.

5. Постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 07.02.2023 року “Про затвердження Порядку здійснення лісовпорядкування” визначені умови і механізм здійснення лісовпорядкування та організації взаємовідносин з учасниками процесу лісовпорядкування, в тому числі з постійним лісокористувачами та громадськістю. Під лісовпорядкуванням розуміють, в тому числі, виявлення деревостанів, що потребують рубок, виявлення лісових ділянок, що підлягають заповіданню та включенню до екологічної мережі, заходи з охорони лісів, виділення особливо захисних лісових ділянок.

Постановою визначений порядок проведення процедури ОВД під час здійснення лісовпорядкування та громадське обговорення в процесі здійснення лісовпорядкування.

 ПРОЕКТИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення стратегічної екологічної оцінки» розроблений для забезпечення реалізації Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки», що був прийнятий 03.11.2022 р. 

Проектом постанови планується затвердити Порядок ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки (далі – Реєстр). Реєстр ведеться для забезпечення, в тому числі, подання та опрацювання документації замовниками документів державного планування (далі – ДДП) та органами виконавчої влади, які здійснюють консультації, вільного доступу всіх заінтересованих сторін через веб-сайт Реєстру до інформації щодо стратегічної екологічної оцінки (СЕО) ДДП; проведення громадського обговорення та надання пропозицій та зауважень громадськості. 

Проєктом Постанови планується затвердити Зміни до Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання ДДП для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2020 р. № 1272. 

Пункт 3 Змін передбачає виключення з вищевказаного Порядку пункту 11, відповідно до якого, якщо під час здійснення моніторингу виявлені, не передбачені звітом про СЕО негативні наслідки виконання ДДП для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, замовник має:

– вжити заходів для усунення негативних наслідків;

– подати пропозиції органу, що затвердив ДДП щодо внесення змін до нього, з метою усунення негативних наслідків;

 – провести СЕО по ДДП, до яких вносяться зміни в зв’язку із виявленням в процесі моніторингу негативних наслідків.

Змінами до Порядку пропонується скасувати проведення СЕО внесення змін до ДДП у разі виявлення в процесі моніторингу не передбачених звітом про СЕО негативних наслідків для довкілля та для здоров’я населення. Також ці Зміни скасовують надання пропозицій щодо внесення змін до ДДП органу, що його затвердив, з метою усунення негативних наслідків. ГС ДТКР звернулася до Президента України, екокомітету ВРУ та Міндовкілля з проханням не виключати п.11 з Порядку, оскільки запропоновані зміни у проєкті Постанови відміняють участь громадськості у прийнятті екологічних рішень під час проведення процедури СЕО та закладають високі ризики надання замовником недостовірної та неповної екологічної інформації протягом всієї процедури СЕО та безпосередньо у Звіті про СЕО. 

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Наказ Міндовкілля від 18.01.2023 року № 29 «Про внесення змін до деяких Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин»

Документом вносяться зміни до наказів Міністерства екології та природних ресурсів України:

від 21.12.2012 року № 671 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду)»;

від 29.09.2009 року № 507 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей»;

від 19.01.2012 року № 18 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установок) для виготовлення скла, включаючи скловолокно з плавильною потужністю, яка перевищує 20 тонн на добу».

Строк запровадження технологічних нормативів допустимих викидів речовин (суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом,  діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю) перенесений до 01.01.2024 року. 

Ознайомившись з проектом наказу, ГС ДТКР підготували свої зауваження та пропозиції, наголосивши на тому, що промислові підприємства мали близько 10 років для модернізації виробництв та систем газоочистки та впровадження поточних Технологічних нормативів, але не виконали свої зобов’язання.

У разі впровадження запланованих змін та відтермінування промисловими підприємствами приведення виробництва у відповідність до вимог Наказів Міндовкілля №507, 671, ГС ДТКР звернулася з проханням:

          –  дати вказівку відповідним структурним підрозділам Міністерства здійснити реальний аналіз та встановити причини невиконання промисловими підприємствами вимог Наказів №507, 671;

– додати до змін до Наказів обов’язкове проведення моніторингу та звітування перед Міністерством та громадськістю щодо стадії модернізації виробництв, виконання ними інвестиційних програм;

– запропонували ДЕІ України ініціювати проведення позапланових перевірок промислових підприємств щодо виконання ними вимог Наказів № 507 та № 671 до лютого 2023 р. (із зазначенням, на якому етапі виконання впровадження НДТМ підприємства перебувають), з відповідним реагуванням у разі виявлення порушень.

ПРОЕКТИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Проект наказу Міндовкілля “Про внесення змін до деяких Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин” розроблений на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2023 р. № 89-р “Про внесення змін до плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату”.  Документом передбачаються вже інші терміни впровадження більш екологічних технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для підприємств гірничо-металургійного комплексу, вапняної та скляної промисловості. На відміну від попереднього документу, вони почнуть діяти не раніше, ніж через два роки після припинення/скасування воєнного стану в Україні. 

Пояснювальна записка обгрунтовує причини внесення змін таким чином: на сьогодні підприємства не мають можливості вчасно реалізовувати інвестиційні програми, в тому числі заходи щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Очікується, що реалізація наказу матиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави, розвиток регіонів, громадське здоров’я та довкілля. 

Нам важко з цим погодитись, адже ефективність захисту навколишнього природного середовища та здоров’я населення напряму залежать саме від зменшення викидів та від впровадження найкращих доступних технологій та методів управління на підприємствах.