Фахівці “Досить труїти Кривий Ріг” продовжують відслідковувати зміни в довкіллевому законодавстві. Місяць грудень “неврожайний” на екологічні нововведення, певно дається в знаки кінець року. 

Детальніше про зміни в екологічному законодавстві читайте на нашому сайті.

ДАЙДЖЕСТ ЗМІН 

ДОВКІЛЛЄВОГО ЗАКОНОДАВСТВА 

ЗА ГРУДЕНЬ 2022 РОКУ

ЗАКОНИ

1. Законом України від 01.12.2022 р. № 2805IX  внесені зміни до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами – до Кодексу України про надра, Земельного кодексу України, Гірничого Закону України, Закону України «Про нафту і газ», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 

Закон передбачає:

• створення Єдиної державної інформаційної системи користування надрами, до якої будуть інтегровані всі наявні реєстри з геологічною інформацією;
• подання документів для отримання дозволів та звітів про роботу через е-кабінет надрокористувача;
• забезпечення права громадян на отримання частини доходу держави від рентної плати за користування надрами;
• закріплення вичерпного переліку випадків надання спеціального дозволу без проведення аукціону;
• закріплення чіткого та вичерпного переліку випадків, коли можливо анулювати дозвіл на користування надрами, а також випадків його тимчасового зупинення;
• встановлення заборони на користування українськими надрами для громадян та резидентів країни-агресора, осіб, які перебувають під санкціями, а також компаній, істотну частку в яких мають росіяни.

Закон передбачає виключення із повноважень сільських, селищних, міських та районних рад і рад об’єднаних територіальних громад на їх території погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення. ГС ДТКР вбачає в цьому негативні зміни законодавства, оскільки органи місцевого самоврядування є представниками мешканців відповідних територій, отже інтереси громади не будуть враховані при наданні надр у користування суб’єктам господарювання. Наслідком спрощення процедури може бути негативний вплив на довкілля, життя та здоров’я населення, оскільки є ризик неврахування актуальної інформації про екологічну ситуацію у певному населеному пункті.

 Також, на думку ГС ДТКР, недоліками Закону є:

• декларативність права громадян на отримання з Державного бюджету України компенсації від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, адже відсутній механізм реалізації цього права;
• відсутність механізму погодження Міндовкіллям ділянок надр, які пропонуються для виставлення на аукціон з метою надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин;
• відсутність механізмів погодження користувачами надр з Міндовкіллям Правил технічної експлуатації, проектів розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини;
• незрозумілість змісту діяльності місцевих рад і місцевих органів виконавчої влади зі “сприяння” проведення робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами.

ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

1. Розпорядженням від 09.12.2022 р. № 1134-р Кабінет Міністрів України схвалив Водну стратегію України на період до 2050 року. Документом визначені цілі Стратегії та уповноважені державні органи, відповідальні за їх досягнення. 

Серед цілей Водної стратегії, зокрема, виділені: забезпечення рівного доступу до якісної і безпечної для здоров’я людини питної води, поліпшення якісного стану водних об’єктів шляхом досягнення та підтримання “доброго” екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод, забезпечення необхідної кількості водних ресурсів для відновлення та оздоровлення водних екосистем тощо. 

Завданнями, які мають бути виконані для досягнення поставлених цілей, серед іншого, є імплементація Директив Європейського Парламенту та Ради в сфері очистки міських стічних вод, захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел,  про управління відходами видобувної промисловості, про оцінку і управління ризиками затоплення та забезпечення до 2030 року 100 % доступу сільського і міського населення до безпечної, економічно доступної питної води.

Розпорядженням затверджений Операційний план реалізації Стратегії у 2022-2024 роках, згідно якого в цей період органи державної влади мають, серед іншого:

• розробити та затвердити екологічні нормативи якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства ЄС;
• визначити  зони, уразливі до (накопичення) нітратів;
• забезпечити підготовку та поетапне впровадження планів управління ризиками затоплення;
• визначити збитки, завдані водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

2.   Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 р. № 1394 внесені зміни до Положення про Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”. Уряд надав визначення ЕкоЗагрозі як інформаційно-комунікаційній системі, що складається з веб-сайту і мобільного додатку та забезпечує подання електронних звернень щодо виявлених випадків порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території України. У Постанові Кабмін встановив, що “ЕкоЗагроза” є складовою “ЕкоСистеми”.  

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2022 р. № 1410 внесені зміни до Правил відтворення лісів, затверджених Постановою КМУ № 303 від 01.03.2007 р., а саме:

• встановлені заборони відтворення лісів інвазійними видами дерев, перелік яких Міндовкілля має затвердити до 20.03.2023 року;
• зобов’язання по відтворенню лісів покладені не тільки на власників лісів чи постійних лісокористувачів, а й на орендарів та користувачів земельних ділянок, на яких розташовані полезахисні лісові смуги;
• розширений перелік садивного матеріалу, що використовується для відтворення лісів;
• визначені технічні умови та державні стандарти, яким має відповідати лісове насіння і садивний матеріал.

Також внесеними змінами передбачена можливість для здійснення громадського контролю, оскільки відповідний територіальний орган Держлісагентства має забезпечувати обов’язкове оприлюднення зведених відомостей про проекти лісових культур на офіційних веб-сайтах лісгоспів, що звісно є позитивною зміною у чинному законодавстві України. 

4. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 р. № 1436 внесені зміни до пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Зміни передбачають, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок таких порушень, визначається Держекоінспекцією, Держгеокадастром та їх територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

5. Постановою від 30.12.2022 року № 1488 уряд припинив дію Угоди між Україною та Російською Федерацією про спільне використання та охорону прикордонних водних об’єктів. Угоду Сторони підписали 19.10.1992 р. у м. Києві з метою збереження та поліпшення  екологічного та санітарного стану водних об’єктів та водогосподарчих систем, а також визначення принципів  використання спільних прикордонних водних об’єктів України та Росії і встановлення режимів користування ними.

З текстом Угоди можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_700#Text 

МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

1. Наказом Міндовкілля № 535 від 15.12.2022 року затверджений План діяльності Міністерства з підготовки проектів регуляторних актів на 2023 рік. Серед проектів нормативно-правових актів, які мають бути розроблені у 2023 році, Міндовкіллям визначені:

• проекти постанов уряду «Про затвердження порядку ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів», «Про внесення змін до постанови Кабміну «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується», «Про затвердження Порядку отримання дозволу на спеціальне водокористування», «Про внесення змін до Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 989»,
• проект наказу Міндовкілля «Про затвердження  Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» тощо.

2. Наказом затверджені зміни до Плану діяльності Міністерства з підготовки проєктів регуляторних актів на 2022 рік та доповнений проект наказу «Про внесення змін до деяких Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин». 

3. Наказом затверджений план проведення консультацій з громадськістю на 2023 рік. Так, у січні-березні 2023 року планується провести консультації з громадськістю щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки», проєкту наказу Міндовкілля «Про внесення змін до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування», проекту “Про внесення змін до Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 989, в частині проведення громадських слухань у період дії правового режиму воєнного стану тощо.

ПРОЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

На сайті Міндовкілля 14.12.2022 року опубліковане повідомлення про оприлюднення проекту наказу «Про внесення змін до деяких Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин» для надання зауважень та пропозицій зі сторони громадськості. 

Документом вносяться зміни до наказів Міністерства екології та природних ресурсів України:

від 21.12.2012 року № 671 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установки) для випалювання та агломерації металевої руди (включаючи сульфідну руду)»;

від 29.09.2009 року № 507 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин для коксових печей»;

від 19.01.2012 року № 18 «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування (установок) для виготовлення скла, включаючи скловолокно з плавильною потужністю, яка перевищує 20 тонн на добу».

Планувалося, що більш екологічні технологічні нормативи попередньо мали бути впроваджені ще з 01.01.2021 року, проте наказом Міндовкілля від 14.04.2021 року  № 242 їх введення відтермінували на рік. Причиною перенесення строків було виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню COVID-19. 

Нажаль, при прийнятті наказу Міндовкілля не врахували той факт, що у промислових підприємств було близько 10 років до пандемії, щоб провести модернізацію та забезпечити зменшення викидів забруднюючих речовин. 

Основною метою відтермінування впровадження зменшених технологічних нормативів цього разу Міндовкілля називає подолання негативних наслідків, пов’язаних з повномасштабною агресією російської федерації проти України, та здійснення необхідних заходів з підтримки такого сектору економіки, як гірничо-видобувна та металургійна галузь. Строк запровадження технологічних нормативів допустимих викидів речовин (суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом,  діоксиду сірки, оксиду азоту, оксиду вуглецю) перенесені до 01.01.2024 року. 

Ознайомившись з проектом наказу, ГС ДТКР підготували свої зауваження та пропозиції, наголосивши увагу на тому, що промислові підприємства мали достатньо часу для модернізації виробництв та систем газоочистки та впровадження поточних Технологічних нормативів, а зараз стан атмосферного повітря значно погіршився під впливом російської агресії. Наслідки такого впливу на здоров’я населення  будуть проявлятися десятиліттями, ще й підсиляться техногенним забрудненням.    На думку ГС ДТКР, подальше перенесення строків виконання екологічних зобов’язань підприємствам-забруднювачам створює додаткове навантаження на довкілля промислових регіонів країни та не відповідає взятому зеленому курсу України, тому є неприйнятним. 

У разі впровадження запланованих змін та відтермінування промисловими підприємствами приведення виробництва у відповідність до Наказів №507, 671, ГС ДТКР звернулася з проханням:

          – дати вказівку відповідним структурним підрозділам Міністерства здійснити реальний аналіз та встановити причини не виконання промисловими підприємствами вимог Наказів №507, 671;

– додати до змін до Наказів обов’язкове проведення моніторингу та звітування перед Міністерством та громадськістю щодо стадії модернізації виробництв та виконання ними інвестиційних програм;

– ініціювати проведення  ДЕІ України позапланових перевірок промислових підприємств щодо виконання ними вимог Наказів №507, №671 до лютого 2022 р.(із зазначенням, на якому етапі виконання вони були),  з відповідним реагуванням, у разі виявлення порушень.