А чи повинна ця інформація взагалі міститися на сайтах компаній? Україна у 1998 році підписала Орхуську конвенцію, в 2001-му вона набрала чинність для нашої країни. Відповідно до цього документу, екологічна інформація має бути відкритою та доступною.
Складовими еко-інформації, за документом, є не тільки стан довкілля, а також плани і програми, що можуть впливати на навколишнє середовище. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» під інформацією про його стан визначає відомості, в тому числі в електронній формі, про джерела, фактори, матеріали та речовини, які впливають чи можуть вплинути на стан довкілля та здоров’я людей. І підприємства зобов’язані забезпечувати вільний доступ до такої інформації.

Про важливість дотримання вимог законодавства та надання вільного доступу до екологічної інформації ми неодноразово наголошували на громадських слуханнях, що проводились забруднювачами, на засіданнях депутатських комісій, робочих груп, в тому числі й у рамках Меморандуму з «АрселорМітал Кривий Ріг». І кожного разу отримували запевнення підприємств дослухатися до вимог громадськості.

Наразі бачимо, що обіцянки виконав лише «Метінвест». На офіційних сайтах ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК холдинг розмістив Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з Додатками. Проте від Дозволів на спеціальне водокористування є тільки титульні листи. Але початок все ж таки покладений.

Інші ж великі підприємства на своїх сайтах опублікували лише титульні листи. Чому? Бо нема в законодавстві, складеному у дев’яності роки, чітко прописаної норми про розміщення екологічних дозвільних документів в повному обсязі на сайтах підприємств. Чи були в той час сайти – про це вони воліють не згадувати.

Ми вже розповідали, що активно приймаємо участь у законотворчій діяльності. Тож не залишимо без уваги й це питання, будемо працювати і над відкритістю екологічної інформації.