Літо, спека. Хочеться більше тіні і прохолоди. А для цього у великому промисловому місті треба піклуватися про зелені насадження. ГС ДТКР постійно піднімає це питання на усіх майданчиках громадської участі. 

М вже неодноразово розповідали, як дерева захищають нас від спеки у бетонних джунглях, самостійно проводили вимірювання температури повітря в тіні та на сонці в спекотний період. Сьогодні хочемо вас познайомити з результатами сучасного дослідження, яке ініціювали наші колеги з іншої промислової агломерації – ГО “Захистимо парки і дерева Запоріжжя”. 

В рамках судового процесу за збереження парку, який отримав ім’я нашого загиблого колеги – захисника України, який до війни доклав багато зусиль для збереження саме цієї зеленої зони від забудови,  фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України провели дослідження зміни температури поверхні землі внаслідок вирубки дерев у сквері ім. Дениса Тарасова влітку 2018р. 

Вчені використали не одиничні вимірювання  термометром, а підняли архів супутникових знімків Landsat 8 за останні 10 років. Цей супутник знімає Землю в тепловому інфрачервоному діапазоні — тобто буквально бачить, наскільки нагрівається кожна ділянка поверхні. І ці дані дозволяють об’єктивно порівняти температуру одного й того самого місця “до” і “після”  на основі тисяч вимірювань, зроблених надсучасним обладнанням.

Дослідники перевірили: чи вплинула вирубка дерев на мікроклімат території в центрі великого промислового міста. За допомогою термальних знімків Landsat 8 порівняли температуру поверхні “до” (2013–2018) і “після” (2018–2023) вирубки. А щоб виключити вплив загального потепління в регіоні, взяли для порівняння сусідню ділянку біля СК «Будівельник», де дерева залишились на місці.

Результат красномовний

• Влітку середня температура поверхні в сквері зросла на 2–5°C.
• До вирубки поверхня прогрівалася вище 40°C лише у 25% випадків.
• Після вирубки — вже у 50% випадків. Спека стала нормою, а не винятком.
• На контрольній ділянці біля СК «Будівельник» (де дерева не чіпали) подібного зростання спеки не зафіксовано.

Припускаємо, що різниця  могла б бути й більша, адже активна громада поступово відновлює зелені насадження в парку.

Висновок дослідників: зростання «гарячих» температур поверхні в сквері — це прямий мікрокліматичний ефект від зникнення дерев.

Це і є той самий ефект “теплового острова”, про який ми неодноразово говорили — коли ділянки міста, позбавлені зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів) накопичують і випромінюють значно більше тепла, ніж території з розвиненим озелененням. Для людей це не просто питання комфорту: підвищена температура в таких зонах збільшує навантаження на серцево-судинну систему, посилює ризики теплових ударів і зневоднення, особливо для дітей, людей похилого віку та тих, хто має хронічні захворювання.

Дерева в місті — це не просто краса. Це живий кондиціонер, який рятує нас від  спеки. А також очисна система для забрудненого повітря.