Коли в Україні набрав чинності Закон «Про лобіювання», серед представників громадянського суспільства виникло закономірне запитання: чи не опиняться громадські організації, які захищають права людей, займаються екологічною адвокацією або впливають на формування державної політики, під дією нового законодавства?

Саме цій темі була присвячена онлайн-зустріч команди Громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг» із представниками всеукраїнської коаліції «Досить труїти Україну», проведена в межах проєкту «Імпульс». Разом ми проаналізували Закон України «Про лобіювання», офіційні роз’яснення НАЗК та перші результати його практичного застосування.

Що показав юридичний аналіз?

Станом на сьогодні відсутня практика, за якої діяльність громадської організації була б офіційно визнана лобіюванням із притягненням до відповідальності. Перші адміністративні протоколи НАЗК стосувалися зареєстрованих суб’єктів лобіювання, які порушили вимоги щодо подання звітності, а не громадських об’єднань.

Водночас це не означає, що громадському сектору варто ігнорувати нове законодавство. НАЗК уже наголошує: визначальним є не статус організації, а характер її діяльності.

За загальним правилом участь у громадських слуханнях, підготовка звернень, інформаційних запитів, проведення громадського контролю, правозахисна діяльність, екологічний моніторинг або антикорупційна адвокація не підпадають під ознаки лобіювання, якщо така діяльність здійснюється в інтересах суспільства, а не на користь конкретного приватного замовника чи бізнесу.

Саме тому для громадських організацій особливо важливо документувати суспільну мету своєї діяльності, забезпечувати прозорість фінансування та чітко розмежовувати громадську адвокацію і представництво приватних інтересів.

Новий інструмент громадського контролю

Закон про лобіювання створив не лише нові обов’язки для суб’єктів лобіювання, а й нові можливості для громадськості.

Через Реєстр прозорості НАЗК уже сьогодні можна відстежувати зареєстрованих лобістів, аналізувати їхні звіти та бачити, щодо яких нормативно-правових актів вони здійснюють діяльність. Для екологічних організацій це відкриває додаткові можливості контролю за тим, які законодавчі ініціативи просуваються великим бізнесом та як вони можуть вплинути на сферу охорони довкілля.

Наші подальші кроки

За результатами обговорення ми зробили висновки, що новим напрямком діяльності ГО може бути:

• проведення правового аналізу діяльності громадських організацій з урахуванням нового законодавства;
• моніторинг Реєстру прозорості НАЗК;
• інформування громадськості про практику застосування Закону України «Про лобіювання» та зміни, які формуватимуться у процесі його реалізації.

Громадянське суспільство залишається одним із ключових елементів демократичної держави. Саме тому надзвичайно важливо, щоб нові законодавчі механізми забезпечували прозорість процесів ухвалення рішень, не обмежуючи при цьому конституційне право громадян брати участь в управлінні державними справами та захищати суспільний інтерес.

Матеріал підготовлено ГС «Досить труїти Кривий Ріг» у межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) і Швеції (Sida). Зміст публікації є відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію донорів та партнерів.