Коли ракета чи дрон завдає фізичної шкоди одному будинку, шум від прильоту, роботу протиповітряної оборони та сигнал тривоги чує ціле місто, або значна його частина. Значну частину ракет і дронів збиває українська ППО. Але шумовий ефект все одно створюється.

Ми, ГС «Досить труїти Кривий Ріг» вирішили поспілкуватись зі спеціалістами у цій справі. Тому знайомимо ближче і Вас – Viktor Pushkar, магістр технічних наук, кандидат психологічних наук, провідний науковий спіробітник, Група Соціальних Трансформацій.

Як впливає акустичний терор на військових та містян прифронтових міст?

Загалом люди схильні адаптуватись до повторюваного подразника. Обстріли не викликають ані колективної паніки, ані бажання домовлятись з агресором на його умовах. Проте в деяких людей підвищується загальний рівень тривожності, порушується нормальний ритм сну. Потреба кудись сховатись від обстрілів є раціональною, навіть для тих, кому суб’єктивно не страшно. Ймовірність, що до когось із нас прилетить безпосередньо, дуже низька. Але при тому вона цілком реальна. Дещо вищою є ймовірність, що прилетить поруч, і хтось із нас отримає вторинне враження розбитим склом, а хтось бароакустичну травму від вибуху.  Бароакустична травма за впливом схожа на контузію. Тому краще дотримуватись правила двох стін або спускатись в бомбосховище.

Чи проводились дослідження та акустичні заміри? Які показники?

Шкідливий вплив акустичних сигналів на людину вивчений відносно добре. Ми маємо врахувати:

1) перевищення порогу акустичного рефлексу, коли під впливом гучних звуків чутливість слуху зменшується в природний спосіб, а потім повертається до звичайної. Спрощено, в людини є дрібні м’язи, що скорочуються при рівнях вище 79 дБ. Поріг акустичного рефлексу дослідив доктор медицини Борис Мороз, м.Київ, на початку 1970х.

2) больовий поріг, коли акустичний рефлекс перестає компенсувати надмірну гучність. У вухах відчувається фізичний біль, і чутливість слуху лишається меншою від нормальної, тимчасово або постійно. Залежно від характеристик сигналу, це 110-120 дБ. Також больовий поріг може відрізнятись індивідуально.

3) тривалий або неочікуваний вплив сигналів, тихіших від 79 дБ. Якщо вас серед ночі будить сигнал тривоги, це теж малокорисно. Хтось за пару хвилин перейде в коридор, і там спатиме далі, а хтось буде нервово вдивлятись в смартфон, і не засне до ранку.

Інтенсивність звуку зменшується пропорційно квадрату відстані до джерела. Тобто можна отримати травму слуху від відносно низькоінтенсивного, але дуже близького звуку. Якщо вибух стався відносно далеко, це вплив переважно на нервову систему, але не на слуховий апарат.

Окремий ризик існує для військових, особливо артилеристів. Тому, наприклад, в США прийнято стандарт захисту слуху військових. Кожний вид озброєння до того як потрапити у військо, проходить спеціальну сертифікацію на рівні шуму. Після того розробляються рекомендації, якими захисними засобами має користуватись оператор, і де він-вона мають знаходитись підчас пострілу. Для захисту користуються навушниками, іншими пасивними або активними засобами, опис яких є окремою темою.

Які заходи треба вжити на рівні уряду?

Якщо ми збираємось вимагати покарання військових злочинців за вбивства мирного населення, і компенсації матеріальної шкоди за знищене підчас обстрілів майна, також логічно вимагати компенсації за втрати здоров’я від акустичного терору. Але спочатку нам треба виграти війну, а після війни вимагати відшкодування.

ГС «ДТКР» вдячна Віктору Пушкарю за надання детальної інформації з цієї теми.